Росія хоче озброїти зерновози після зупинки судноплавства в Азовському морі

Read Time:2 Minute, 4 Second

Російська влада обговорює встановлення важких кулеметів, броні та протидронових сіток на цивільних зерновозах. Москва намагається відновити судноплавство в Азовському морі, через яке зазвичай проходить близько чверті російського зернового експорту. Військові та транспортні відомства РФ ведуть переговори із зернотрейдерами й судновласниками щодо захисту вантажів, повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела та документи з рекомендаціями.

Комерційне судноплавство в російських портах Азовського моря фактично зупинилося після ударів по портах, суднах та іншій морській інфраструктурі. Обмеження діють із 10 липня, коли рух кораблів призупинили через загрозу нових атак. Один із запропонованих Москвою варіантів передбачає розміщення на суховантажах військових груп.

Вони мають підніматися на борт у портах Азовського моря та встановлювати важкі кулемети на заздалегідь підготовлені кріплення. Зброю пропонують оснащувати тепловізійними або нічними прицілами. Солдати з автоматами Калашникова супроводжуватимуть судна на першій ділянці маршруту.

Після проходження Керченської протоки військові мають залишати кораблі, забираючи із собою кулемети та боєприпаси. Зерновози також пропонують обладнати броньованими плитами, мішками з піском, протидроновими сітками та захищеними позиціями для стрільців. Окремий план передбачає формування конвоїв між Азовським і Чорним морями під охороною російських військових катерів.

Витрати на переобладнання суден та військовий захист можуть покласти на трейдерів і судновласників. Частина учасників ринку сумнівається, що запропоновані заходи зможуть ефективно захистити суховантажі від безпілотників. Бізнес також побоюється значного подорожчання перевезень.

Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російський флот може захищати комерційні судна. Водночас він визнав, що встановлення зброї на цивільних кораблях заборонене міжнародним правом, але окремо не прокоментував запропоновану схему з тимчасовими військовими групами. Міністерство транспорту, Міністерство оборони та Федеральне агентство морського і річкового транспорту РФ не відповіли на запити журналістів.

За оцінкою аналітичної компанії Logistic OS, рух комерційних суден через російські азовські порти повністю зупинився. Аналітики "СовЕкону" вважають, що за тривалого збереження обмежень Росія може втрачати від 500 тисяч до 1,5 млн тонн зернового експорту щомісяця. Зупинка маршрутів відбувається в розпал збирання врожаю та загрожує скороченням експортної виручки й доходів російських аграріїв.

Росія залишається найбільшим постачальником пшениці на світовий ринок: за оцінками Міністерства сільського господарства США, на неї припадає близько 20% глобального експорту. Побоювання щодо перебоїв із постачанням уже стали одним із чинників зростання світових цін на пшеницю до максимального рівня приблизно за два роки. Ризики посилилися після взаємних атак Росії та України на комерційні судна й портову інфраструктуру в Чорному та Азовському морях.

Раніше російська влада запропонувала компенсувати до 90% витрат на перевезення зерна залізницею з Ростовської області до альтернативних портів Чорного та Балтійського морів. Однак пропускна здатність залізниці й глибоководних портів не дозволяє швидко перенаправити весь вантажопотік з Азовського моря.