Українцям за кордоном та бізнесу готують податкові зміни за правилами ЄС

Read Time:1 Minute, 31 Second

Міністерство фінансів готує до внесення у Верховну Раду законопроєкт про імплементацію європейської директиви ATAD, спрямованої на боротьбу з ухиленням від сплати податків. Документ може вплинути на великий і малий бізнес, іноземні компанії та українців, які живуть за кордоном. Законопроєкт планують внести до парламенту до кінця серпня 2026 року.

У разі ухвалення основні зміни мають запрацювати з 1 січня 2028 року, повідомляє Економічна правда. Що пропонує Мінфін Компаніям можуть обмежити суму відсотків за кредитами, яку дозволено враховувати у витратах. Ліміт становитиме 30% показника EBITDA.

Витрати понад цю межу не зменшуватимуть оподатковуваний прибуток, тому підприємствам доведеться платити більше податку на прибуток. Також пропонується запровадити "податок на вихід". Його сплачуватимуть компанії, які переміщують активи, виробничі потужності або частину бізнесу з України за кордон.

Для фізичних осіб і ФОПів це правило не застосовуватиметься. Найбільше занепокоєння бізнесу викликає право податкової самостійно визнавати операції зловживанням. Зокрема, відносини компанії з так званим "зарплатним ФОПом" можуть перекваліфікувати у трудові.

У такому разі відповідні виплати пропонують оподатковувати за підвищеною ставкою 30%. Що зміниться для українців за кордоном Законопроєкт також переглядає правила визначення податкового резидентства. Людину зможуть визнати резидентом України за наявності хоча б однієї ознаки зв'язку з країною, наприклад житла, родини або зареєстрованого ФОП.

Експерти попереджають, що через це деякі українці, які давно живуть і працюють за кордоном, можуть одночасно вважатися податковими резидентами двох країн. Це створює ризик подвійного оподаткування та додаткових спорів із податковими органами. Зміни можуть торкнутися й іноземних компаній.

За певних умов їх зможуть визнавати податковими резидентами України. За відмову стати на облік у податковій пропонується штраф у розмірі 600 тис. грн. Бізнес-асоціації закликають доопрацювати документ.

Вони вважають запропоновані визначення надто широкими та попереджають про правову невизначеність, збільшення податкового навантаження і ризик зловживань з боку контролюючих органів. У Мінфіні планують розділити великий документ на кілька окремих законопроєктів і вносити їх до парламенту поступово.