Людство, ймовірно, вперше опинилося нижче рівня відтворення населення – дослідження

Read Time:3 Minute, 38 Second

У 2026 році людство, ймовірно, вперше в історії опинилося нижче рівня простого відтворення населення: у світі народжується недостатньо дітей, щоб у довгостроковій перспективі чисельність населення залишалася стабільною. До такого висновку дійшли автори дослідження "Terra Incognita: Економіка світу, що зменшується" Хесус Фернандес-Вільяверде з Пенсильванського університету та Патрік Норрік із Північно-Західного університету. Робота датована 10 серпня 2026 року.

Автори зазначають, що, наскільки їм відомо, такого демографічного становища людство не переживало навіть під час війн чи пандемій. Йдеться про сумарний коефіцієнт народжуваності (TFR) – середню кількість дітей, яку за поточного рівня народжуваності народила б одна жінка протягом життя. Для розвинених країн рівень відтворення зазвичай оцінюють приблизно у 2,1 дитини на жінку, але для світу загалом автори розрахували вищий поріг – близько 2,2.

Причина – вища дитяча смертність та інше співвідношення хлопчиків і дівчат при народженні в частині країн. За базовим сценарієм ООН, глобальний TFR у 2026 році становить близько 2,23 дитини на жінку, тобто формально світ ще перебуває трохи вище рівня відтворення. Однак Фернандес-Вільяверде та Норрік вважають, що міжнародна статистика не встигає враховувати швидкість останнього падіння народжуваності.

Після коригування даних з урахуванням нової статистики народжень вони оцінюють фактичний глобальний показник у 2026 році не більш ніж у 2,19 дитини на жінку. Зокрема, останні дані з Єгипту, Мексики та Філіппін виявилися нижчими за закладені у прогнози ООН. Дослідники також припускають, що кількість народжень може бути завищена у частині африканських країн.

Водночас автори застерігають від надто категоричного визначення саме 2026 року як моменту переходу через цю межу. Різниця між оцінками становить лише кілька сотих дитини на жінку, тоді як похибка демографічної статистики може бути більшою. За їхніми словами, принципово не те, чи перетнув світ цю межу у 2025-му, 2026-му або зробить це у 2027 році, а те, що глобальний показник народжуваності вже фактично зрівнявся з рівнем відтворення та продовжує знижуватися.

Народжуваність стрімко падає у країнах із середніми доходамиОдним із найбільш несподіваних висновків дослідження стало те, що головним рушієм нового етапу демографічного спаду є вже не лише багаті держави. Особливо швидко народжуваність зменшується у країнах із низькими та середніми доходами в Азії та Латинській Америці, а ознаки прискорення спаду з'являються й в Африці. Так, у 2025 році показник народжуваності у Таїланді оцінювався лише у 0,87 дитини на жінку, у Колумбії – 1,01, Ірані – 1,35, Бразилії – 1,52.

У Мексиці він становив близько 1,51, а в Тунісі роком раніше – 1,45. Автори наголошують, що раніше настільки низькі показники асоціювалися переважно з найбагатшими економіками. Дослідники проаналізували дані 236 країн і територій за період від 1950 до 2023 року.

У 219 із 236 країн вони виявили довгострокову тенденцію до скорочення народжуваності, причому ознак її стабілізації наразі немає. Найшвидше показники знижуються, зокрема, у Таїланді, Китаї, Тунісі, Алжирі та Ірані. Пік населення може настати значно раніше прогнозу ООНПадіння народжуваності не означає, що населення Землі почне скорочуватися негайно.

Через демографічну інерцію чисельність людей ще певний час зростатиме: зараз дітей народжують численні покоління, які самі з'явилися на світ кілька десятиліть тому. Проте, якщо нинішня тенденція збережеться, автори очікують, що населення світу досягне піку на рівні приблизно 9 млрд осіб близько 2056 року, після чого почне скорочуватися. Цей прогноз суттєво відрізняється від базового сценарію ООН World Population Prospects 2024.

У ньому пік очікується лише у 2084 році на рівні приблизно 10,29 млрд людей. Натомість оцінка авторів ближча до "низького" сценарію ООН, який передбачає пік у 2053 році на рівні близько 8,95 млрд осіб. Що це означає для економікиНаслідки такого демографічного переходу виходять далеко за межі самої чисельності населення.

Скорочення поколінь працездатного віку означатиме повільніше зростання робочої сили, а отже – нижчі потенційні темпи зростання ВВП. Одночасно державам доведеться фінансувати пенсії, медицину та обслуговувати борги за умов, коли працівників і платників податків ставатиме менше відносно кількості літніх людей. Автори наголошують, що для стійкості державних фінансів важливий не тільки ВВП на душу населення, а й загальний обсяг економіки, з якого фінансуються пенсійні та боргові зобов'язання.

Водночас дослідники не називають однієї доведеної причини глобального падіння народжуваності. Серед можливих чинників вони розглядають дорожче житло, ситуацію на ринку праці, зміну соціальних норм, поширення смартфонів та зміни ролей чоловіків і жінок у сім'ї. Як більш спекулятивне пояснення автори пропонують саму "сучасність": у нинішній економічній моделі третя дитина стає дедалі дорожчою з погляду часу та ресурсів, тоді як економічні наслідки бездітності для окремої людини зменшуються.

За матеріалами: Terra Incognita: The Economics of a Shrinking World