Read Time:5 Minute, 9 Second
Український ринок праці для ветеранів поступово переходить від розмов про готовність наймати колишніх військових до конкретних інструментів. На початок вересня на платформі «Кар'єра ветерана» було доступно вже понад 156,5 тис. вакансій від 1234 роботодавців, а великі компанії починають перебудовувати не лише рекрутинг, а й саму адаптацію людей після служби. Свіжі кейси Fozzy Group, MacPaw та TAF Industries показують несподіваний результат: багато змін, яких боїться бізнес, не потребують дорогого ремонту офісів чи спеціальних програм.
Головними бар'єрами часто виявляються комунікація, стереотипи та непідготовлені менеджери. Кількість вакансій на платформі зросла більш ніж на 43 тисячіЩе на початку травня на державній платформі «Кар'єра ветерана» було трохи більше 113 тис. активних вакансій та понад 1,1 тис. роботодавців. До 1 вересня база зросла вже до 156,5 тис. пропозицій, а кількість роботодавців — до 1234.
Це не означає, що всі 156,5 тис. вакансій зарезервовано виключно для ветеранів. Платформа агрегує пропозиції приватного бізнесу, державних установ та громадського сектору і допомагає людині зіставити їх зі своїм досвідом. Один із ключових інструментів — Military Skills Translator.
Він перекладає військові посади та навички на мову цивільного ринку праці, щоб, наприклад, керування підрозділом, логістика чи робота зі складним обладнанням не зникали з резюме під загальною фразою «служба в ЗСУ». Ветеранів уже почали запрошувати на співбесіди напрямуІснують перші дані про реальну взаємодію з компаніями. Станом на початок серпня на платформі було близько 152 тис. вакансій від 1208 компаній, державних установ та організацій.
З травня ветерани та ветеранки отримали через сервіс 876 прямих запрошень на співбесіди. Тобто інфраструктура для пошуку роботи поступово перетворюється зі звичайної бази вакансій на майданчик, де роботодавці самі можуть знаходити людей з військовим досвідом. Fozzy адаптувала робоче місце для співробітника з ампутацією без додаткових витратОдним із головних страхів бізнесу залишається вартість фізичної адаптації робочого місця для ветеранів після поранень.
Але свіжий кейс Fozzy Group показує, що припущення роботодавця можуть сильно відрізнятися від реальної потреби людини. Під час підготовки робочого місця для співробітника з ампутацією компанія спочатку з'ясувала безпосередньо в нього, які зміни необхідні. Виявилося, що більшість стандартних умов уже були зручними, тому додаткові витрати фактично склали нуль.
Для бізнесу тут важливий сам принцип: не намагатися заздалегідь вирішити за людину, які умови їй знадобляться, а спочатку запитати її. У MacPaw після аудиту з'ясували, що частину бар'єрів можна усунути перестановкою речейПодібного висновку дійшли в MacPaw. Компанія провела тестовий аудит офісу за участю людей з інвалідністю.
Після перевірки виявилося, що далеко не кожна зміна потребує будівельних робіт. Серед виявлених проблем були, наприклад, предмети на занадто високих полицях і незручний доступ на терасу. Тобто частину бар'єрів вдалося усунути простими організаційними змінами.
Такий підхід важливий і за межами ветеранської теми: більш доступний робочий простір стає зручнішим для співробітників після травм, людей з тимчасовими обмеженнями рухливості та інших працівників. MacPaw зробила ставку на підготовку менеджерівФізична доступність виявилася лише однією частиною завдання. У MacPaw дійшли висновку, що менеджерам необхідно окремо пояснювати, як взаємодіяти з колегою після військової служби, які питання доречні та де проходить межа особистого простору.
Компанія проводила навчання керівників спільно з ветеранськими організаціями. Для самих ветеранів діє програма Buddy: після повернення до цивільної роботи за людиною закріплюють колегу, який допомагає орієнтуватися в процесах і швидше звикнути до робочого середовища. Такий механізм схожий на стандартний onboarding нового співробітника, але враховує, що людина після кількох років служби може повертатися в компанію, яка за цей час сама сильно змінилася.
TAF Industries вирішила не створювати окрему «психологічну програму для ветеранів»Ще один важливий висновок стосується психологічної підтримки. Роботодавці нерідко заздалегідь припускають, що ветеран обов'язково потребуватиме окремої допомоги через пережите на війні. У TAF Industries вирішили не будувати таку систему виключно навколо статусу ветерана.
Програми підтримки доступні всім співробітникам, яким вони необхідні. Такий принцип дозволяє людині скористатися допомогою, не перетворюючи військовий досвід на діагноз і не створюючи всередині колективу розділення на ветеранів та інших працівників. Представники бізнесу також підкреслюють: HR-спеціаліст або керівник не повинен самостійно визначати наявність у людини ПТСР чи іншого психологічного розладу.
Ветеран, своєю чергою, не зобов'язаний розкривати деталі бойового досвіду, якщо вони не стосуються роботи. Головний бар'єр іноді знаходиться не у ветерана, а у керівникаСвіжі корпоративні кейси показують, що питання конфліктів теж часто ставиться неправильно. Конфлікти трапляються в будь-яких командах, тому наявність ветерана сама по собі не робить колектив більш конфліктним.
Набагато важливіша здатність керівника чітко ставити завдання, давати зворотний зв'язок і працювати зі співробітниками, які мають різний життєвий досвід. Те саме стосується оцінювання результатів роботи. Експерти радять не створювати для ветерана подвійних стандартів — ні негативних, ні надмірно пільгових.
Якщо співробітник не виконує завдання, проблема має обговорюватися так само відкрито, як з будь-яким іншим працівником. Замовчування складнощів лише з остраху зачепити ветерана здатне, навпаки, погіршити стосунки всередині команди. Не кожен військовий автоматично стає керівникомІснує і протилежний стереотип — очікування, що будь-яка людина з бойовим досвідом автоматично має видатні лідерські якості.
Бізнес також починає відходити від такого підходу. Військова служба дійсно може давати досвід управління людьми, прийняття рішень під тиском, логістики та роботи з обмеженими ресурсами. Але конкретна цивільна посада все одно потребує відповідних професійних знань.
Тому компанії радять оцінювати не сам статус ветерана, а реальні компетенції, попередній цивільний досвід і готовність людини вчитися. Чому ця тема стає економічною, а не лише соціальноюДля України повернення ветеранів на ринок праці стає питанням людського капіталу. Компанії вже відчувають брак фахівців, а після демобілізації на цивільний ринок повертатимуться люди з досвідом управління, технічними навичками, логістичною підготовкою та вмінням приймати рішення в кризових ситуаціях.
Якщо бізнес не вміє розпізнавати цей досвід, економіка фактично втрачає частину доступної робочої сили. Саме тому держава одночасно розвиває цифрові інструменти працевлаштування, програми перекваліфікації та супроводу, а роботодавці починають перевіряти власні HR-процеси на практиці. Ринок поступово переходить від питання «чи наймати» до питання «як»Ще кілька років тому основні дослідження вимірювали передусім готовність компаній наймати ветеранів.
Тепер проблема змінюється. З одного боку, на спеціалізованій платформі вже зібрано понад 156 тис. вакансій і понад 1200 роботодавців. З іншого — компанії на реальних прикладах з'ясовують, що успішна інтеграція залежить не стільки від дорогих спеціальних рішень, скільки від нормального управління людьми.
Досвід Fozzy Group, MacPaw та TAF Industries показує: іноді найважливіша адаптація робочого місця коштує нуль гривень, а найскладніше змінити не офіс, а уявлення роботодавця про людину, яка повертається зі служби.
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
0
0
