Повернутися в Україну мають намір 51% українських біженців, які зараз живуть у Польщі. Проте переважна більшість із них не готові зробити це до закінчення війни, а головною умовою повернення називають безпеку та стабільність. Про це свідчать результати опитування Rating Group, проведеного 21–25 серпня 2026 року серед українських біженців у Польщі.
У найближчий час повернутися в Україну готові лише 8% опитаних. Ще 43% розраховують зробити це після закінчення війни. При цьому 26% заявили, що повертатися не планують, а 23% поки не визначилися зі своїми подальшими планами.
Головним фактором, здатним підштовхнути українців до повернення, залишається безпека та стабільність у країні — цей варіант обрали 71% респондентів. Розвиток української економіки важливий для 36%, перспективи працевлаштування — для 26%. Ще 21% назвали умовою відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів.
Розвиток соціальної інфраструктури та можливість впливати на суспільні зміни важливі для 12% опитаних. По 11% назвали участь у відновленні України та можливе погіршення умов життя за кордоном. Водночас серед українців у Польщі зберігається значна група тих, хто розглядає життя за кордоном як довгостроковий варіант.
Залишитися на постійне проживання за межами України хотіли б 44% респондентів, тоді як 43% цього не хочуть. Серед охочих жити за кордоном 40% назвали Польщу бажаною країною. Можливість отримати польське громадянство розглядають 34% учасників дослідження, зокрема ті, хто вже подав документи.
Ще 46% не планують отримувати громадянство Польщі, а 20% поки не визначилися. Саме допомога з отриманням польського громадянства стала найпопулярнішою відповіддю на запитання про те, яка підтримка могла б полегшити життя українців у країні, — її назвали 35%. Дослідження також показує досить високий рівень економічної інтеграції українців.
Роботу мають 73% опитаних біженців, причому серед працюючих 87% працевлаштовані безпосередньо в Польщі. За останній рік фінансове становище покращилося у 36% респондентів, погіршилося у 20%, а 41% не помітили суттєвих змін. При цьому більшість українців поки не обзавелися власним житлом у Польщі: 81% орендують його і лише 7% живуть у власній нерухомості.
Купівлю житла респонденти назвали одним із найскладніших аспектів життя в країні — позитивно її доступність оцінили лише 16%, негативно — 44%. Досить високою залишається і мовна інтеграція: 60% учасників дослідження оцінили своє знання польської мови як середнє або високе. Своєю соціальною адаптацією задоволені 57%, тоді як 37% нею незадоволені.
Опитування проводилося методом онлайн-анкетування серед 1000 повнолітніх українських біженців, які виїхали в країни ЄС через повномасштабне російське вторгнення і перебували в Польщі на момент дослідження. Структуру вибірки коригували за офіційними даними UNHCR про стать і вік українських біженців у країні.
Інші Новини
У США винесуть на голосування новий пакет санкцій проти Росії
Палата представників США планує наступного тижня провести голосування щодо законопроєкту про масштабні санкції проти Росії, який раніше отримав переважну підтримку...
ЄС знову не зміг продовжити персональні санкції проти Росії
Посли країн Євросоюзу в п'ятницю, 11 вересня, знову не змогли домовитися про продовження персональних санкцій, введених через російську агресію проти...
Британські депутати відхилили легалізацію асистованого відходу з життя
Палата громад Великої Британії відхилила законопроєкт, який мав дозволити невиліковно хворим дорослим в Англії та Уельсі отримувати медичну допомогу для...
Anthropic виявила використання Claude для атак на Україну та розробки зброї
Компанія Anthropic виявила та заблокувала низку випадків небезпечного використання своїх моделей Claude — від російського кібершпигунства проти українських державних і...
У ЄС відреагували на російський вкид про вимогу мобілізації жінок в Україні
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс відкинув брехливе твердження російської розвідки про те, що Європейський Союз нібито вимагає від України...
ЄС перераховує потреби України на тлі суперечок про активи РФ
Єврокомісія почала уточнювати, чи дійсно в України виникає новий дефіцит фінансування після того, як Київ повідомив партнерам про додаткову потребу...
