Зеленський пояснив, чому Україна досі не має масового захисту від реактивних “Шахедів”

Read Time:3 Minute, 29 Second

Україна на момент масового переходу Росії до застосування реактивних ударних дронів не мала достатньої кількості засобів для знищення таких швидкісних цілей. Зараз над рішеннями працюють понад 60 українських компаній, однак для створення масового захисту потрібні час і значні кошти на виробництво. Про це президент Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Канади Марком Карні.

Зеленський зазначив, що українська система протиповітряної оборони постійно змушена пристосовуватися до змін російського озброєння. За його словами, після того як Україна накопичила значний досвід протидії звичайним ударним безпілотникам, Росія почала активніше застосовувати дрони з реактивними двигунами."Маємо бути дуже відвертими: у нас не було достатньо інструментів, щоб ці швидкісні цілі знищувати", – сказав президент. За словами Зеленського, зараз над вирішенням цієї проблеми працюють понад 60 компаній.

Президент запевнив, що Україна знайде відповідь на нову загрозу, однак визнав, що для цього потрібен час. Окремою проблемою є масштабування виробництва. Навіть після появи робочих технологій Україні необхідно буде випускати тисячі засобів перехоплення, а для цього потрібне відповідне фінансування.

Саме тому, за словами президента, Київ прагне розширювати спільне виробництво озброєння з країнами-партнерами та створювати виробничі лінії за кордоном. Кілька розробників уже показали результатРаніше Зеленський уточнював, що засоби протидії реактивним безпілотникам розробляють 67 українських компаній. При цьому три-п'ять виробників уже продемонстрували практичні результати, однак ключовим завданням залишається перехід до масового виробництва.3 вересня після засідання Ставки президент повідомляв, що прототипи швидкісних перехоплювачів уже створені.

Тоді він поставив завдання максимально прискорити їх доведення до необхідного рівня ефективності та наростити випуск. Йдеться не лише про дрони-перехоплювачі. Україна також працює над дешевими ракетами, які дозволили б не витрачати значно дорожчі боєприпаси традиційних систем ППО на відносно дешеві російські безпілотники.

Росія різко наростила застосування реактивних БпЛАПроблема стала особливо гострою після різкого збільшення кількості реактивних дронів у російських атаках. Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат наприкінці серпня повідомляв, що лише за липень Росія застосувала в п'ять разів більше реактивних БпЛА, ніж у червні. У серпні, за даними Повітряних сил, РФ запустила вже понад 2800 швидкісних безпілотників.

Ефективність протидії їм також суттєво нижча. Якщо звичайні "Шахеди" українська ППО знешкоджує приблизно у 90% випадків, то показник для реактивних БпЛА становить близько 60%. Причина – значно більша швидкість.

Окремі російські реактивні дрони та боєприпаси цього класу можуть розганятися приблизно до 600 км/год, через що мобільні вогневі групи та звичайні дрони-перехоплювачі мають значно менше часу для реагування. Експерт: загрозу можна було передбачитиДиректор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що перехід Росії до масового використання реактивних БпЛА був прогнозованим, однак Україна не встигла своєчасно розгорнути відповідні засоби протидії. За його оцінкою, російська сторона давно рухалася до використання дешевших засобів ураження на реактивній тязі, які можна масово запускати без залучення стратегічної чи тактичної авіації.

Мета такої тактики – здешевити один пуск і одночасно різко збільшити кількість цілей для української ППО. Храпчинський вважає, що Україна ще має час до кінця вересня, щоб значно посилити протидію новій загрозі. Для цього, на його думку, необхідно діяти одразу в кількох напрямках.

Одним із варіантів є розгортання власних безпілотників із реактивними двигунами або створення малих дешевих ракет. Швидкість перехоплювача має дозволяти йому наздоганяти російський БпЛА. Другий критично важливий компонент – розгалужене радіолокаційне поле.

Воно має забезпечувати виявлення реактивної цілі та її безперервний супровід уздовж маршруту, щоб засіб перехоплення отримував точні координати. За словами експерта, за наявності такого радіолокаційного поля можна адаптувати і звичайні дрони-перехоплювачі, зокрема автоматизувавши момент підриву біля швидкісної цілі. Нові перехоплювачі мають перейти від прототипів до масового виробництваТаким чином, головна проблема зараз полягає вже не лише у створенні окремого дрона, здатного збити реактивний "Шахед".

Україні необхідно побудувати систему, що одночасно включатиме раннє виявлення цілі, її супровід, швидкі засоби перехоплення та їх масове виробництво. Зеленський наголосив, що Росія постійно змінює технології та тактику, тому засоби протидії також доводиться оновлювати фактично в режимі війни. Саме необхідністю швидко масштабувати нові рішення президент пояснює курс на спільне виробництво дронів і систем ППО з Канадою та іншими партнерами.

Під час візиту Зеленського до Канади сторони домовилися про поглиблення співвиробництва безпілотників. Карні також оголосив, що Канада приєднається до українських оборонних проєктів, а частина вироблених у межах нового партнерства дронів надходитиме безпосередньо Україні. За матеріалами: пресконференція Володимира Зеленського та Марка Карні, ZN.ua, Українська правда