Економіка Киргизстану зростає двозначними темпами на тлі торгівлі з Росією

Read Time:3 Minute, 15 Second

Економіка Киргизстану продовжує зростати двозначними темпами після кількох років різкого розширення торгівлі, зокрема потоків товарів до Росії. За підсумками січня-серпня 2026 року ВВП країни збільшився на 11% у річному вимірі. Водночас Євросоюз уже посилює обмеження для Киргизстану через ризики реекспорту до РФ товарів, які можуть використовуватися російською промисловістю.

На роль війни проти України у трансформації киргизької економіки звертає увагу The New York Times. Після повномасштабного вторгнення Росії, запровадження західних санкцій та виходу багатьох міжнародних компаній з російського ринку Киргизстан став одним із маршрутів, через які до РФ продовжили надходити товари з Китаю та західних країн. Йдеться, зокрема, про автомобілі, електроніку, споживчі товари, обладнання та іншу продукцію.

Частина категорій може мати подвійне – цивільне та військове – призначення. Цьому сприяє членство Киргизстану та Росії в Євразійському економічному союзі: переміщення товарів між двома країнами відбувається без традиційних митних бар'єрів. ВВП продовжує зростати приблизно на 11%Бум не обмежився попередніми роками.

За свіжими даними Національного статистичного комітету Киргизстану, у січні-серпні 2026 року ВВП країни сягнув 1,397 трлн сомів і зріс на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Промислове виробництво за цей період збільшилося на 8,8%. Особливо швидко зростали виробництво транспортних засобів, будматеріалів, хімічної продукції та нафтопродуктів.

Для порівняння, у 2025 році економіка Киргизстану також зросла приблизно на 11%. The New York Times із посиланням на Азійський банк розвитку зазначає, що близько 30-40% економічного зростання країни протягом останніх чотирьох років могло бути пов'язане з реекспортною діяльністю. При цьому пояснювати весь бум лише торгівлею з Росією некоректно.

Киргизстан одночасно отримав вигоду від високих цін на золото – свого головного експортного товару, збільшення грошових переказів, розвитку фінансового сектору та масштабного державного будівництва. У країні активно вкладають кошти в дороги, аеропорти, житло та інші інфраструктурні проєкти. Держава також різко наростила капітальні видатки.

Товарні потоки різко змінилися після 2022 рокуМасштаб перебудови торгівлі особливо помітний у відносинах із Євросоюзом. За даними, які наводить NYT, торік експорт товарів з ЄС до Киргизстану становив близько $2,5 млрд – приблизно у вісім разів більше, ніж у 2021 році, до початку повномасштабної війни. Майже половину цих поставок становили машини, обладнання, побутова техніка та транспортні засоби.

Частина товарів зрештою потрапляє на російський ринок. Водночас обсяги вже почали відступати від пікових значень: у 2023 році європейські поставки до Киргизстану сягали близько $3,1 млрд. Це може свідчити про поступове звуження реекспортного каналу через посилення контролю.

ЄС уже застосував до Киргизстану антиобхідний механізмРізке зростання таких торговельних потоків привернуло увагу західних країн. У квітні 2026 року Європейський Союз уперше активував передбачений санкційним законодавством спеціальний механізм боротьби з обходом обмежень саме щодо Киргизстану. ЄС заборонив постачати до країни певні верстати з числовим програмним керуванням та радіообладнання через високий ризик їхнього подальшого переправлення до Росії.

У Раді ЄС пояснили рішення аналізом торговельних даних, який показав суттєве збільшення реекспорту через Киргизстан так званих пріоритетних товарів, необхідних російській промисловості. Серед іншого подібне обладнання може використовуватися під час виробництва безпілотників та ракет. У липні ЄС додатково включив киргизькі компанії до переліку підприємств, щодо яких діють посилені експортні обмеження через їхню можливу роль в обході санкцій.

Влада Киргизстану заперечує, що системно сприяє обходу обмежень. Прем'єр-міністр Адилбек Касималієв заявляв, що товари із санкційних списків США, ЄС та Великої Британії перебувають під посиленим контролем, а компанії, щодо яких західні країни надають конкретні дані, закривають. Економічний бум має й зворотний бікШвидке зростання вже створює ризики для самої киргизької економіки.

Інфляція залишається високою, а міжнародні фінансові організації попереджають про ознаки перегріву. Зростання цін особливо відчутне для населення з нижчими доходами. Подорожчали житло, оренда та продукти, тоді як вигоди від буму значною мірою концентруються у будівництві, логістиці, торгівлі та фінансовому секторі.

Окремим ризиком залишається залежність від Росії. Киргизстан імпортує звідти нафту, газ, паливо, метали та деревину, а сотні тисяч киргизьких громадян продовжують працювати у РФ. Тому можливе подальше посилення санкцій, скорочення реекспорту або погіршення стану російської економіки може одночасно послабити одразу кілька джерел нинішнього зростання Киргизстану.

За матеріалами: The New York Times, Національний статистичний комітет Киргизстану, Рада ЄС