Read Time:2 Minute, 29 Second
Міністерство фінансів через проблеми з ліквідністю бюджету перенесло частину запланованих на осінь капітальних видатків на грудень. Лише у вересні йдеться приблизно про 39 млрд грн, зокрема на будівництво укриттів і лікарень, захист енергетики та соціальне житло. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа вважає, що фактично значну частину цих проєктів у 2026 році вже не встигнуть профінансувати.
Про це Підласа розповіла у подкасті "Хроніки економіки". За її словами, наразі не йдеться про повне припинення всіх невійськових та несоціальних платежів. Однак Мінфін уже вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс частину видатків, запланованих на вересень, жовтень та листопад, на останній місяць року."В першу чергу це капітальні видатки.
Це будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень, будівництво укриттів і в лікарнях, і в школах, захист енергетики, будівництво соціального житла і так далі", – сказала Підласа. За її словами, тільки з вересня на грудень було перенесено близько 39 млрд грн. Голова бюджетного комітету зазначила, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати втрату фінансування у поточному році, оскільки виконати відповідні роботи та провести платежі протягом одного грудня буде складно."Коли ми говоримо про капітальні видатки, ми розуміємо, що віддалення їх на грудень означає, що вони в цьому році взагалі не будуть профінансовані.
Тому що це просто неможливо буде зробити", – заявила Підласа. Серед відкладених напрямків вона окремо назвала заходи з підготовки до зими та захисту енергетичних об'єктів. Таким чином, частина коштів переноситься на період, коли реалізовувати відповідні роботи до початку зимового сезону вже буде запізно.
Мінфін раніше підтвердив обмеження видатківПро проблеми з ліквідністю державного бюджету раніше публічно говорив і міністр фінансів Сергій Марченко. 10 вересня під час засідання парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики він заявив, що уряд уже змушений застосовувати заходи з обмеження бюджетних видатків через затримки з надходженням міжнародного фінансування. На тому засіданні Марченко був доповідачем щодо законопроєктів, від ухвалення яких залежить частина зовнішньої допомоги. За словами міністра, за умов обмеженої ліквідності першочерговим залишається фінансування сектору безпеки й оборони, а інші видатки проводитимуться в міру появи коштів на єдиному казначейському рахунку.
Марченко тоді висловив сподівання, що ситуація не дійде до затримок зарплат у бюджетній сфері, назвавши такий сценарій "фінансовою катастрофою", однак визнав, що повністю виключити його не можна. Підласа пов'язала нинішні проблеми бюджету одразу з кількома чинниками. За її словами, у 2026 році Україна має отримати $50,8 млрд міжнародного фінансування, однак станом на середину вересня фактично надійшло близько $21 млрд, тоді як ще приблизно $29,5 млрд очікуються.
Частина траншів затримується через несвоєчасне виконання Україною умов міжнародних програм. Одночасно власні доходи бюджету відстають від плану, а витрати на оборону зростають. За словами Підласої, за перші вісім місяців року видатки на національну безпеку й оборону були на 17% більшими, ніж за аналогічний період 2025 року.
Саме поєднання затримок зовнішньої допомоги, недовиконання окремих доходів та зростання воєнних потреб Підласа назвала "ідеальним штормом" для державного бюджету. За матеріалами: "Хроніки економіки", Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
0
0
