Війна в Україні показала, що НАТО не встигає за змінами на полі бою

Read Time:2 Minute, 45 Second

Досвід війни Росії проти України поставив перед НАТО питання про те, наскільки озброєння, тактика та система підготовки Альянсу відповідають сучасній війні. Українські та західні військові чиновники кажуть, що зміни на полі бою відбуваються значно швидше, ніж НАТО встигає адаптувати закупівлі та підготовку військ. Про це йдеться в матеріалі Reuters, заснованому на розмовах з п'ятьма українськими та західними представниками оборонної сфери.

За їхніми оцінками, деякі озброєння та тактичні підходи НАТО ризикують застарівати ще до того, як будуть розгорнуті в необхідних масштабах: Україна змушена змінювати рішення за тижні, тоді як розробка та закупівля нових систем у країнах Альянсу може займати роки чи десятиліття. Одним із головних факторів стали дешеві безпілотники. Масове застосування FPV-дронів, розвідувальних БПЛА та далекобійних ударних апаратів різко підвищило вразливість броньованої техніки, великих колон та скупчень військовослужбовців.

Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко розповів Reuters про досвід спільної підготовки з іноземними військовослужбовцями. За його словами, підрозділи партнерів добре навчені класичним штурмовим діям, однак досвід України показує, що тактика має постійно враховувати присутність безпілотників над полем бою. Reuters наводить приклад червневі навчання НАТО біля естонського Палдіскі.

Під час них американські та європейські військовослужбовці відпрацьовували надання допомоги великій кількості умовно поранених у польових шпиталях. Однак сценарій передбачав контроль НАТО над повітряним простором над такими об'єктами. Досвід України показує, що в умовах масового застосування дешевих далекобійних дронів гарантувати такий контроль значно складніше.

Україна при цьому поступово перетворюється не лише на отримувача західної військової підготовки, а й на джерело бойового досвіду для армій НАТО. Українські військові передають партнерам знання про застосування безпілотників, радіоелектронну боротьбу, розосередження підрозділів та адаптацію до постійно мінливої обстановки. Водночас співрозмовники Reuters вказують на повільну адаптацію військової бюрократії Альянсу.

Один з українських офіцерів, який проходив підготовку НАТО з психологічних операцій у Румунії, розповів агентству, що окремі навчальні матеріали і досі спиралися на приклади часів Другої світової війни. НАТО на запит Reuters щодо цієї критики не відповіло. ППО залишається однією з головних проблемЩе однією вразливістю, яку виявила війна, стала протиповітряна та протиракетна оборона Європи.

Масштабні російські ракетні та дронові атаки показали залежність європейських країн від дорогих американських систем, передусім Patriot. Європейські держави намагаються зменшити цю залежність. Зокрема, Україна очікує на нову франко-італійську систему SAMP/T-NG, розраховану в тому числі на боротьбу з балістичними ракетами.

Крім того, Україна та дев'ять європейських держав у липні запустили коаліційний проєкт зі створення нової протиракетної системи Freyja. До консорціуму входять близько десятка компаній, а провідним приватним партнером виступає українська Fire Point. Розробники розраховують зробити систему дешевшою та швидшою у виробництві, ніж Patriot, а ключові виробничі потужності зберегти в Європі.

Саме НАТО визнає необхідність значно нарощувати можливості для війни високої інтенсивності. У нових цільових показниках Альянсу передбачено п'ятикратне збільшення можливостей протиповітряної та протиракетної оборони, придбання тисяч додаткових бронемашин і танків, мільйонів артилерійських боєприпасів, а також подвоєння логістичних, транспортних і медичних можливостей. Представники НАТО при цьому наголошують, що Альянс уже змінює підходи.

Заступник голови Військового комітету НАТО генерал-лейтенант Вінстон Брукс у вересні заявив, що стримування має ґрунтуватися не на майбутніх планах, а на реально наявних у військ озброєннях, запасах боєприпасів, підготовлених підрозділах і працюючих виробничих лініях. Таким чином, матеріал Reuters не стверджує, що НАТО загалом нездатне вести війну. Йдеться про розрив між швидкістю технологічних і тактичних змін, продемонстрованих в Україні, і традиційно повільнішими циклами закупівель, підготовки та ухвалення рішень у країнах Альянсу.

За матеріалами: Reuters, NATO