З жовтня борги зможуть стягувати з рахунків у всіх банках: що зміниться для українців

Read Time:3 Minute, 32 Second

У жовтні українська влада планує підключити всі банки до системи автоматизованого стягнення боргів, повідомив міністр юстиції. Зараз, за його словами, такий механізм у добровільному порядку працює з державними банками. Для боржника головна зміна буде простою: сховати гроші, відкривши картку в іншому банку, стане значно складніше.

Основні положення прийнятого навесні закону №4833-IX набирають чинності 23 жовтня 2026 року. Закон передбачає підключення всіх банків до інформаційної взаємодії з державними та приватними виконавцями через Автоматизовану систему виконавчого провадження. (Supreme Court)При цьому не йдеться про те, що банк зможе самостійно списати гроші через будь-яку прострочку за кредитом чи комуналкою. Для примусового стягнення, як і раніше, має існувати виконавче провадження та виконавчий документ — наприклад, рішення суду чи іншого органу, якому закон надає таке право.

Змінюється передусім швидкість та охоплення процедури. Картка в іншому банку більше не врятуєЗараз пошук грошей боржника багато в чому залежить від того, наскільки ефективно виконавець отримує інформацію від банків. Після цифровізації система повинна автоматично пов'язувати виконавця з банківським сектором.

Якщо у людини є рахунки в кількох банках, розраховувати на те, що виконавець просто не знає про другий чи третій рахунок, стане значно складніше. Причому законодавство поширює стягнення вже не тільки на звичайні банківські рахунки. У ньому прямо згадуються електронні гроші та електронні гаманці у небанківських платіжних провайдерів.

Якщо грошей недостатньо, стягнення може бути звернено і на інше майно боржника. (Zakon Rada)Це, мабуть, один із найнеочевидніших наслідків реформи: стратегія «зарплата приходить на одну картку, накопичення лежать в іншому банку, ще трохи — в електронному гаманці» стає набагато менш ефективною. Але забрати всі гроші не повинніЄ важливий виняток, про який боржникам варто знати. Під час воєнного стану людина з арештованими рахунками має право обрати один поточний рахунок, з якого зможе щомісяця витрачати суму до двох мінімальних зарплат.

У 2026 році це 17 294 грн на місяць. На цю суму стягнення не звертається. (Rada Data)Але є неприємний нюанс: такий рахунок необхідно офіційно визначити через державного чи приватного виконавця. Сам по собі факт, що це ваша єдина зарплатна картка, автоматично такого режиму не включає. (support.court.gov.ua)Захищені законом і деякі види коштів, на які стягнення не допускається.

Якщо ж банк або виконавець не розпізнали їх характер, боржнику може знадобитися надати підтверджуючі документи, після чого арешт з таких коштів має бути знятий. (support.court.gov.ua)Сам борг може виявитися меншим за суму списанняЩе один неприємний сюрприз — стягуватися може не тільки початковий борг. Закон дозволяє враховувати виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, накладені штрафи та винагороду приватного виконавця. Тому сума, заблокована на рахунках, здатна виявитися вищою за ту заборгованість, яку людина пам'ятає. (Zakon Rada)Одночасно новий закон посилює і захист боржників.

Наприклад, після набрання чинності змін єдине житло в загальному випадку не можна буде продавати для погашення порівняно невеликого боргу — поріг підвищується до 50 мінімальних зарплат, хоча законом передбачені винятки, зокрема для іпотеки та відшкодування шкоди від кримінального правопорушення. (Zakon Rada)У Європі такі системи давно існуютьСама ідея автоматичного пошуку рахунків не є українським винаходом. Наприклад, у Польщі діє система Ognivo. Через неї судові виконавці можуть електронно з'ясувати, в яких банках у боржника є рахунки, а потім обмінюватися з банками документами для їх арешту.

До системи підключені комерційні та кооперативні банки, податкові органи, органи соціального страхування та судові виконавці. (KIR)Цікавіші відмінності в соціальному захисті. У Франції, наприклад, після арешту банківського рахунку людині автоматично залишають так званий solde bancaire insaisissable — мінімальну недоторканну суму на повсякденні витрати. Зараз вона становить €646,52.

Якщо на рахунку менше цієї суми, гроші взагалі не списуються. (Service Public)Українська модель під час воєнного стану в одному відношенні навіть щедріша — захищена місячна сума становить дві мінімальні зарплати. Але є принципова різниця: у Франції мінімальний залишок залишається автоматично, а в Україні боржнику необхідно самому домогтися визначення захищеного рахунку. Що реально зміниться 23 жовтняДля людини, у якої немає відкритого виконавчого провадження, практично нічого.

А ось для вже існуючого боржника головна зміна полягає не стільки в появі якогось нового виду стягнення, скільки в зникненні технічних «дір» між банками. Виконавцю буде значно простіше побачити фінансові активи людини та провести стягнення електронно. Тому найнеприємніший сюрприз реформи може чекати на людей, які знають про старий штраф, кредит, аліменти чи інший борг, але роками виходили з логіки: «з цього рахунку нічого не списують — отже, проблема кудись зникла».

З 23 жовтня розраховувати на це стане набагато ризикованіше.