Read Time:2 Minute, 18 Second
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16119, який розширює освітні права корінних народів та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу. Ухвалення документа має стати одним із кроків до розблокування Угорщиною подальших переговорів про вступ України до ЄС. Законопроєкт зареєстрували 1 жовтня.
Серед його авторів – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк, голова освітнього комітету Сергій Бабак та інші депутати. Станом на 2 жовтня документ направлений до профільного комітету та ще не розглядався парламентом. При цьому державна мова залишається мовою освітнього процесу.
Водночас у школах, де працюють класи або групи з навчанням мовою корінного народу чи мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, пропонується гарантувати використання цієї мови поряд з українською під час навчання та іншої комунікації в закладі освіти. Таким чином, зміни поширюватимуться, зокрема, на угорську, румунську, польську та інші мови країн ЄС. Російська мова під цей механізм не підпадає, оскільки не є офіційною мовою Євросоюзу.
Такий принцип прямо закладений у тексті законопроєкту. Одна з ключових новацій – можливість отримати окремий статус закладу загальної середньої освіти національної меншини. Його зможе отримати школа, гімназія або ліцей, якщо понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної нацменшини, яка є офіційною мовою ЄС.
У таких закладах документи про освіту та додатки до них за заявою батьків можна буде дублювати мовою національної меншини. Аналогічно пропонується дозволити дублювання вивісок, окремої службової документації та іншої інформації, пов'язаної з освітнім процесом. Освітня програма також зможе передбачати вивчення національної історії, культури, традицій і символіки відповідної громади.
Для шкіл, які вже мають право на такий статус на момент набрання законом чинності, передбачено перехідне правило: вони зможуть зберегти його, якщо мовою національної меншини навчаються не менш як 20% учнів. Окремо пропонується дозволити учням, які навчаються мовою відповідної нацменшини або корінного народу, за бажанням отримувати переклад завдань зовнішнього незалежного оцінювання цією мовою. Винятком будуть предмети мовно-літературної галузі.
Водночас батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів, які викладаються українською. Для цього потрібна письмова заява батьків щонайменше двох третин учнів відповідного класу або групи. Законопроєкт пов'язаний із переговорами Києва та Будапешта щодо прав угорської меншини на Закарпатті.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга напередодні заявив, що Україна розраховує після ухвалення змін розблокувати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Він окремо наголошував, що зміни стосуватимуться не лише угорської громади, а всіх відповідних національних меншин в Україні. Угорський прем'єр Петер Мадяр 2 жовтня вже привітав реєстрацію законопроєкту та заявив, що очікує посилення правових гарантій освіти угорською мовою.
Водночас саме зняття угорського вето ще не відбулося – воно залежатиме від подальшого проходження законопроєкту та виконання домовленостей між двома країнами. Раніше Курс України писав, що питання освіти та мовних прав угорської меншини було одним із ключових у переговорах Києва з Будапештом щодо зняття блокування переговорних кластерів. За матеріалами: Верховна Рада України, Європейська правда, Європейська правда
Happy
0 %
Sad
0 %
Excited
0 %
Sleepy
0 %
Angry
0 %
Surprise
0 %
0
0
