Рада ухвалила закон про освіту мовами нацменшин: це має прискорити переговори з ЄС

Read Time:4 Minute, 3 Second

Верховна Рада 12 жовтня ухвалила законопроєкт №16119, який розширює та уточнює освітні права корінних народів і національних меншин України. Документ передбачає можливість використовувати їхні мови поряд з українською в освітньому процесі, запроваджує спеціальний статус для відповідних шкіл і встановлює додаткові гарантії їхнього збереження. Про результати голосування повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його інформацією, законопроєкт підтримали 273 депутати в першому читанні та 266 – під час остаточного голосування. Парламент також ініціював невідкладне підписання ухваленого документа головою Верховної Ради та направлення його на підпис президенту України. Ухвалений закон має важливе значення для європейської інтеграції України.

Виконання домовленостей щодо освітніх прав національних меншин було однією з умов подальшого просування переговорів про вступ до ЄС, зокрема розблокування двох переговорних кластерів, проти відкриття яких раніше виступала Угорщина. Що змінюється в мовах навчанняЗакон вносить зміни до законів "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Українська мова залишається державною мовою освітнього процесу.

Водночас у закладах, де функціонують класи або групи з навчанням мовами корінних народів України чи національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, гарантується право використовувати відповідну мову поряд з українською. Йдеться не лише про проведення занять. Мовами відповідних національних меншин та корінних народів також можна буде спілкуватися з іншими учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території закладу освіти.

Нові гарантії для національних меншин поширюються лише на мови, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також на мови корінних народів України. Як раніше пояснювало Міністерство освіти і науки, ці положення не стосуються російської мови. Окремо встановлюється порядок зміни переліку предметів, які викладаються українською в таких класах.

Для розширення цього переліку адміністрації школи буде потрібна письмова підтримка батьків щонайменше двох третин учнів відповідного класу. В Україні з'явиться спеціальний статус для шкіл нацменшинОдне з головних нововведень – можливість отримати офіційний статус закладу загальної середньої освіти національної меншини. Претендувати на нього зможуть початкові школи, гімназії та ліцеї, у яких понад 50% учнів навчаються мовою відповідної національної меншини, що є офіційною мовою ЄС.

За оцінками Міністерства освіти і науки, такому критерію відповідають 149 українських шкіл, або приблизно 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти. Отриманий статус можна буде зазначати в офіційній назві школи та її установчих документах. Закон також дозволяє дублювати мовою відповідної меншини вивіски, освітні документи та окрему службову документацію.

Зокрема, за заявою батьків документи про освіту та додатки до них зможуть оформлювати не лише українською, а й мовою відповідної національної меншини. Школи зі спеціальним статусом отримають можливість включати до освітніх програм вивчення національної історії, культури, традицій, символіки та звичаїв. Для закладів освіти корінних народів України передбачено окремий статус, який можна буде отримати за наявності відповідного класу або групи.

Закон також встановлює перехідні гарантії збереження статусу школи національної меншини. Якщо такий заклад уже має відповідне право на момент набрання законом чинності, він зможе зберегти статус за умови, що щонайменше 20% його учнів продовжуватимуть навчання відповідною мовою. Ліквідацію та реорганізацію таких шкіл ускладнятьНові правила передбачають додатковий контроль за закриттям або реорганізацією комунальних шкіл національних меншин та корінних народів України.

Відповідні рішення засновників закладів освіти потребуватимуть погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Крім того, у разі ліквідації або реорганізації такої школи засновник буде зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання в іншому закладі з відповідним статусом у межах визначеної законом території. За оцінкою МОН, ці гарантії можуть стосуватися щонайбільше 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Завдання зовнішнього оцінювання можна буде отримувати в перекладіЗакон також уточнює мовні правила зовнішнього незалежного оцінювання. Для осіб, які здобувають або здобули повну загальну середню освіту мовою корінного народу України чи відповідної національної меншини, передбачається можливість за бажанням отримувати завдання в перекладі цією мовою. Виняток становитимуть завдання з предметів мовно-літературної галузі.

При цьому закон зберігає українську як основну мову зовнішнього оцінювання. Ухвалення закону пов'язане з переговорами про вступ до ЄСЗаконопроєкт №16119 зареєстрували 1 жовтня. Його ініціаторами стали голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, його заступники та група народних депутатів.

Підготовці документа передували консультації української влади з Європейською комісією, представниками національних меншин та угорською стороною. Раніше голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомляв, що законопроєкт покликаний усунути одну з перешкод на шляху до відкриття двох нових переговорних кластерів між Україною та Євросоюзом. Нагадаємо, 7 жовтня стало відомо про розблокування Угорщиною просування України за кластерами 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".

Водночас формальне відкриття кластерів потребує подальших процедурних рішень на рівні Євросоюзу. Таким чином, ухвалення закону про освітні права національних меншин виконує одну з важливих передумов подальшого просування України до членства в ЄС, але саме по собі ще не означає офіційного відкриття нових переговорних кластерів. Закон набуде чинності наступного дня після офіційного опублікування, якщо до того його підпише президент України.

Кабінет міністрів матиме шість місяців для приведення підзаконних актів у відповідність із новими положеннями. За матеріалами: Ярослав Железняк, Верховна Рада – законопроєкт №16119, Міністерство освіти і науки