Росія вибула з трійки найбільших постачальників енергетичного вугілля

Read Time:2 Minute, 19 Second

Росія опустилася з третього на четверте місце серед найбільших світових експортерів некоксівного вугілля, яке переважно використовується в енергетиці. За дев'ять місяців 2026 року російські поставки скоротилися майже на п'яту частину, причому найбільші втрати припали на ринки Китаю та Туреччини. Про це повідомляють російські медіа з посиланням на дослідження аналітичної компанії BigMint.

За підрахунками аналітиків, у січні–вересні Росія експортувала 42,5 млн тонн некоксівного вугілля, що на 18,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це найглибше падіння серед провідних світових постачальників. Третє місце у світовому рейтингу посіла Південно-Африканська Республіка, яка збільшила експорт на 8% — до 52,1 млн тонн.

Лідером залишається Індонезія з показником 240,3 млн тонн, хоча її поставки скоротилися на 10%. Друге місце утримує Австралія, яка наростила експорт на 2% — до 151,2 млн тонн. Головною причиною погіршення позицій Росії стало скорочення закупівель двома великими імпортерами.

Постачання до Туреччини впали на 32% — до 15,7 млн тонн, а до Китаю — на 26%, до 15,1 млн тонн. У Китаї російські постачальники зіткнулися з високими запасами палива та посиленням конкуренції з боку Монголії. За даними BigMint, монгольський експорт некоксівного вугілля за дев'ять місяців зріс на 73% — до 24 млн тонн.

У Туреччині скоротився попит на вугілля для електростанцій. Додаткові труднощі створюють подорожчання морських перевезень, страхування та підвищені ризики для судноплавства, через що місцеві покупці шукають альтернативних постачальників. Єдиним великим напрямком, де Росії вдалося наростити продажі, стала Індія.

Експорт до цієї країни збільшився на 63% — до 9,6 млн тонн, перевищивши результат за весь 2025 рік. Аналітики пояснюють зростання індійських закупівель ціновими знижками російських постачальників. Однак додаткові обсяги не змогли компенсувати втрати в Китаї та Туреччині.

Подальше подорожчання логістики може зменшити привабливість російського вугілля і для індійських покупців. Російським експортерам також доводиться змінювати маршрути постачання через зростання ризиків у південних портах. Перенаправлення вантажів через північно-західні та далекосхідні порти збільшує витрати на залізничне транспортування та знижує прибутковість продажів.

Водночас скорочується і світова торгівля некоксівним вугіллям. За оцінкою BigMint, за січень–вересень її обсяг зменшився на 3,2% — до 602,5 млн тонн. Російський експорт падає значно швидше за світовий ринок.

За прогнозом аналітиків, за підсумками 2026 року глобальна торгівля цим видом вугілля може скоротитися на 2–3%, до 829–836 млн тонн. У Міжнародному енергетичному агентстві також очікують подальшого послаблення світової торгівлі енергетичним вугіллям у 2027 році. Основним чинником залишатиметься слабкий імпортний попит у Китаї, тоді як російські експортери додатково стикаються із санкціями та логістичними обмеженнями.

Водночас наведена статистика BigMint стосується саме некоксівного вугілля, а не всього російського вугільного експорту. За даними Kpler, морські поставки російського вугілля всіх марок за дев'ять місяців, навпаки, зросли на 7,25% — до 135,86 млн тонн. Ці показники охоплюють різні категорії продукції, тому безпосередньо порівнювати їх не можна.

За матеріалами: The Insider, Міжнародне енергетичне агентство