Укроборонпром очолив колишній заступник міністра оборони Гаврилюк

Read Time:4 Minute, 43 Second

Наглядова рада акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" призначила генеральним директором компанії генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, який раніше обіймав посади заступника та першого заступника міністра оборони України. Нового керівника обрали за результатами відкритого конкурсу. За час роботи в оборонному відомстві Гаврилюк опинявся в центрі резонансних суперечок щодо закупівель озброєння.

Про призначення 3 листопада повідомила пресслужба Укроборонпрому. Пошук, добір та попередню оцінку кандидатів здійснювало українське представництво міжнародної компанії Amrop Partnership. Остаточне рішення наглядова рада ухвалила після конкурсного відбору та фінальних співбесід.

У компанії зазначили, що Гаврилюк має багаторічний досвід військової служби, управління та роботи в оборонній сфері. Серед основних завдань нового керівника називають розвиток підприємств Укроборонпрому, нарощування виробництва озброєння та продовження корпоративної реформи державної оборонної компанії. При цьому Гаврилюк уже виконував обов'язки генерального директора Укроборонпрому до завершення конкурсу.

Зокрема, у розпорядженні Кабінету Міністрів від 17 вересня 2026 року №918-р він зазначений як тимчасовий керівник товариства. Попередній генеральний директор Герман Сметанін повідомив про завершення роботи на посаді 14 липня 2026 року. У вересні наглядова рада оголосила відкритий конкурс для призначення постійного керівника компанії.

Військова кар'єра Івана ГаврилюкаІван Гаврилюк – генерал-лейтенант, уродженець Житомирської області. Військову службу розпочав у 1988 році. Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище, Національну академію оборони та Національний університет оборони України.

За інформацією Міністерства оборони, він пройшов шлях від командира взводу до керівних посад у Генеральному штабі Збройних сил України. У 2014-2018 роках очолював тил ЗСУ. Згодом керував Головним управлінням логістики та обіймав посаду заступника начальника Генерального штабу.

У 2020 році Гаврилюк звільнився з військової служби за вислугою років, після чого працював радником командувача Сил логістики ЗСУ. Після початку повномасштабного російського вторгнення повернувся до війська. Працював у Командуванні Сил логістики, а згодом – у структурі Міністерства оборони.

У жовтні 2023 року Гаврилюка призначили заступником міністра оборони Рустема Умєрова, а в травні 2024 року – першим заступником міністра. У квітні 2025 року він залишив посаду за власним бажанням. Проте вже в липні того самого року повернувся до Міноборони на посаду першого заступника міністра в команді Дениса Шмигаля.

Після чергових кадрових змін у лютому 2026 року Гаврилюк став заступником міністра оборони. Остаточно цю посаду він залишив 20 травня 2026 року. У червні Гаврилюка призначили радником першого віцепрем'єр-міністра Дениса Шмигаля з питань оборонно-промислового комплексу на громадських засадах.

Суперечки навколо закупівель боєприпасівНайбільш резонансна історія часів роботи Гаврилюка в Міноборони була пов'язана з рішеннями щодо закупівель боєприпасів через Державну прикордонну службу України. У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк повідомив про перенаправлення значних бюджетних коштів, які мали використовуватися Агенцією оборонних закупівель, на закупівлі озброєння через Держприкордонслужбу. За твердженням депутата, йшлося про 78 млрд грн, які планували спрямувати на придбання боєприпасів, зокрема через польську компанію-посередника PHU Lechmar Sp. z o.o.

Железняк заявляв, що відповідне рішення просував саме перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Як раніше повідомляв "Курс України", депутат також звертав увагу на значні обсяги попередніх закупівель через цього посередника та наявність дебіторської заборгованості за контрактами. Суть претензій полягала в тому, що кошти для закупівель озброєння перенаправлялися від спеціалізованої Агенції оборонних закупівель до іншого державного замовника.

Водночас повідомлення про 78 млрд грн стосувалося бюджетних рішень та організації закупівель, а не доведеного розкрадання цієї суми Гаврилюком. Сам факт переказу всієї зазначеної суми безпосередньо польській компанії не підтверджується наведеними матеріалами. За інформацією Суспільного, джерело в Міністерстві оборони пов'язувало звільнення Гаврилюка у квітні 2025 року саме із суперечками щодо цієї закупівельної схеми.

Співрозмовник видання стверджував, що ініціатива завдала репутаційної шкоди тодішньому міністру Рустему Умєрову, оскільки закупівлею боєприпасів мала займатися Агенція оборонних закупівель. Конфлікт з Умєровим і заяви про можливу корупціюУ червні 2026 року історія звільнення Гаврилюка отримала продовження під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії. Як повідомляло Суспільне, Гаврилюк розповів про нараду, що відбулася 2 квітня 2025 року за участю керівництва Міноборони та Генерального штабу.

За словами Гаврилюка, під час цієї зустрічі тодішній міністр Рустем Умєров висловив звинувачення щодо можливих зловживань під час закупівель озброєння. Вони, як стверджував генерал, стосувалися його самого та одного з керівників оборонних структур. Гаврилюк заявив, що саме ця ситуація стала однією з головних причин його рішення залишити посаду першого заступника міністра.

Водночас ідеться про переказ змісту наради самим Гаврилюком. Оприлюднені повідомлення не підтверджують, що за цими звинуваченнями йому було оголошено офіційну підозру або встановлено факт вчинення корупційного правопорушення. Окремою причиною напруження в Міністерстві оборони були суперечки навколо управління Агенцією оборонних закупівель.

Як повідомляв "Бабель", після загострення конфлікту щодо роботи агенції наприкінці 2024 року Гаврилюк дедалі активніше долучався до ухвалення рішень про оборонні закупівлі. Зокрема, після зміни керівництва Агенції оборонних закупівель на початку 2025 року на нього поклали додаткові функції, пов'язані з погодженням договорів та розподілом коштів для виконання контрактів. Сам Гаврилюк раніше пояснював своє втручання в закупівельні процеси необхідністю забезпечити безперебійне постачання озброєння Силам оборони.

Отже, робота Гаврилюка в Міноборони супроводжувалася серйозними управлінськими конфліктами та публічними звинуваченнями, проте ці обставини необхідно відокремлювати від юридично доведених порушень. Завдання нового керівника УкроборонпромуПризначення Гаврилюка відбувається на тлі масштабної реорганізації державної оборонної промисловості. Раніше уряд оголосив про намір перетворити Укроборонпром на сучасну холдингову компанію, яка має об'єднати виробничі можливості державних підприємств, посилити корпоративне управління та розширити співпрацю з міжнародними партнерами.

Серед пріоритетів залишаються нарощування виробництва озброєння та військової техніки, залучення інвестицій, технологічна модернізація підприємств і реалізація спільних виробничих проєктів з іноземними компаніями. У новому статусі Гаврилюк відповідатиме за операційне управління одним із ключових державних об'єднань оборонної промисловості України. У пресслужбі Укроборонпрому зазначили, що його досвід військової служби та знання потреб Сил оборони повинні допомогти підприємствам нарощувати виробничі спроможності.

Водночас попередні суперечки щодо оборонних закупівель роблять питання прозорості управління, контролю за використанням коштів та ефективності державних підприємств особливо важливими для оцінки роботи нового керівника. За матеріалами: АТ "Українська оборонна промисловість", Суспільне, "Бабель"