Війна з Іраном б’є по європейській економіці: як це може вплинути на Україну

Read Time:2 Minute, 16 Second

Війна навколо Ірану дедалі сильніше тисне не лише на енергетичний ринок, а й на базову хімію, без якої Європа не може стабільно виробляти продукти харчування, упаковку, шини, пластики та автокомпоненти. Саме хімічна і нафтохімічна сировина зараз стає одним із найвразливіших елементів європейської економіки, пише Bloomberg. Головний ризик – не тільки в дорогій нафті й газі, а й у подорожчанні та можливих перебоях із постачанням ключових хімічних компонентів, які використовуються в добривах, харчовій упаковці, синтетичних матеріалах, деталях для машин і повсякденних споживчих товарах.

AP окремо звертала увагу, що нафтохімія залишається критично важливою для сільського господарства, медицини, логістики та виробництва пластмас, тож будь-який збій швидко розходиться по всьому ланцюгу цін. Для Європи це особливо болісно, бо її хімічна галузь і без того ослаблена високими енерговитратами після втрати дешевших російських енергоносіїв. Bloomberg раніше повідомляв, що новий стрибок цін на газ через війну може коштувати європейським хімічним виробникам ще близько 3 млрд євро на рік лише за рахунок дорожчого газу.

На цьому тлі німецькі виробники вже попереджали про скорочення випуску, а BASF і Lanxess оголошували підвищення цін на частину продукції. Наслідки не обмежуються самою хімією. Якщо дорожчають добрива, полімери, промислові гази й похідні нафти, це майже автоматично б'є по харчовому сектору, пакуванню, побутовій хімії, шинній галузі та автомобільному виробництву.

Саме тому історія про "війну і нафту" для Європи вже перетворюється на історію про собівартість базових товарів і стійкість промислового випуску. Окремий удар припадає на автопром. Машинобудування в ЄС залежить від широкого набору хімічних продуктів – від пластиків і покриттів до технічних рідин, гуми та матеріалів для паливних систем.

Якщо вартість таких компонентів зростає, а постачання стають менш передбачуваними, виробники отримують новий виток тиску на маржу в момент, коли галузь і так проходить через дорогу електрифікацію, слабкий попит і конкуренцію з Китаєм. Продовольчий сегмент також входить у зону ризику. Bloomberg раніше писав, що війна вже зачепила постачання енергії та добрив, критично важливих для виробництва зерна, овочів і м'яса.

Тобто йдеться не лише про заводську хімію, а й про витрати всього агропродовольчого ланцюга – від поля до полиці магазину. Для України ця історія важлива з кількох причин. По-перше, слабша європейська промисловість означає гірший попит на частину українського експорту та складніший фон для відновлення економіки континенту.

По-друге, дорожчі добрива, паливо, упаковка й промислова сировина можуть додатково тиснути на ціни та логістику в регіоні. По-третє, якщо ЄС знову змушений буде екстрено рятувати енергоємні галузі, це посилить конкуренцію за бюджетні ресурси, які одночасно потрібні і на безпеку, і на підтримку України. Поки що мова не про одномоментний обвал, а про повзуче погіршення умов для одного з фундаментів європейської економіки.

І якщо війна затягнеться, тиск на хімію, продовольство й автопром може стати для Європи не менш відчутним, ніж прямий нафтовий шок. По матеріалах: Bloomberg, Bloomberg, Bloomberg, AP