Китайська промислова політика загрожує G7: які галузі опинилися під ударом

Read Time:1 Minute, 44 Second

Країни G7 можуть втратити промислові позиції у ключових секторах, якщо Китай збереже нинішні темпи нарощування частки на світових ринках. Промислова стратегія Китаю створює ризик для експорту країн G7 на суму до $650 млрд до 2030 року. Про це йдеться у звіті U.

S. Chamber of Commerce, підготовленому дослідницькою компанією Rhodium Group. За оцінкою авторів, під прямим тиском китайської конкуренції може опинитися близько 12% промислового експорту G7.

Найбільше це стосується автомобільної галузі, машинобудування, хімічної промисловості, а також виробництва промислового обладнання та компонентів для глобальних ланцюгів постачання. У звіті зазначається, що після програми Made in China 2025 Пекін переходить до ширшої моделі державного втручання, яку автори називають "промисловою політикою всього". Йдеться не лише про підтримку окремих високотехнологічних секторів, а про контроль над усіма шарами виробництва: від критичної сировини, магнітів і напівпровідникових пластин до машин, обладнання, сервісів, штучного інтелекту, квантових технологій і майбутніх енергетичних систем.

Rhodium Group вказує, що виробничий торговельний профіцит Китаю з 2019 року приблизно подвоївся і сягнув близько $2 трлн. Це стало наслідком одночасного зростання експорту та заміщення імпорту китайською продукцією. Кількість товарних позицій, у яких Китай контролює понад половину світового експорту, зросла зі 192 у 2021 році до 315 у 2024 році.

Окрема проблема для Заходу – те, що китайська присутність у світовій промисловості дедалі частіше прихована всередині ланцюгів постачання. Китайські компоненти, матеріали та обладнання використовуються у товарах, які потім виробляються і експортуються третіми країнами. Через це залежність від Китаю може бути вищою, ніж видно зі звичайної торговельної статистики.

Для України ця тема важлива через майбутню інтеграцію в європейський промисловий простір. Якщо ЄС, США та інші країни G7 посилюватимуть захист ринків від китайської конкуренції, це впливатиме на правила торгівлі, ціни на обладнання, доступ до компонентів і вимоги до українських виробників, які працюють або планують виходити на європейські ринки. Автори звіту попереджають, що без узгодженої відповіді розвинені економіки ризикують зіткнутися не лише з падінням експорту, а й зі скороченням інвестицій, послабленням інноваційних екосистем і втратою промислових компетенцій.

Водночас для країн, що розвиваються, посилення китайського виробництва може ускладнити перехід до дорожчих і технологічніших ланок світової промисловості. За матеріалами: U. S.

Chamber of Commerce, Bloomberg, Financial Times