Париж збільшує фінансування критичних технологій на тлі конкуренції зі США та Китаєм. Нові гроші підуть на квантові розробки й майбутню європейську програму з напівпровідників. Президент Франції Емманюель Макрон має оголосити додаткове фінансування на €1,55 млрд для квантових технологій і чипів.
З цієї суми €1 млрд спрямують на урядовий квантовий план у межах програми France 2030, ще €550 млн – на майбутню європейську програму з напівпровідників, важливих для штучного інтелекту. Оголошення заплановане під час візиту Макрона до Très Grand Centre de Calcul Комісаріату з атомної енергії та альтернативних джерел енергії у Брюєр-ле-Шатель. Там французький президент має виступити на форумі, присвяченому обчислювальним потужностям, квантовим технологіям і напівпровідникам.
Нові €1 млрд доповнять національний квантовий план, який у 2021-2025 роках уже передбачав €1,8 млрд. У 2024 році його також посилили програмою на €500 млн для підтримки держзамовлень, зокрема у сфері оборони. У сегменті напівпровідників додаткові €550 млн мають підсилити французьку стратегію, запущену у 2022 році.
Вона оцінювалася у €5,5 млрд з урахуванням усіх зобов'язань і була частиною ширшої політики ЄС зі зменшення залежності від імпорту критичних компонентів. Франція просуває цю тему як питання технологічного суверенітету. Квантові комп'ютери, сенсори й захищені комунікації поки залишаються експериментальним ринком, але можуть стати критичними для оборони, кібербезпеки, фармацевтики, матеріалознавства, енергетики та штучного інтелекту.
Для України це важливо через оборонний і промисловий вимір. Європейські інвестиції у чипи, обчислювальні потужності та квантові технології можуть впливати на розвиток оборонних систем, кіберзахисту, зв'язку, безпілотників і технологічної бази союзників, від якої залежить довгострокова підтримка України. Водночас французькі аудитори попереджають, що державна підтримка галузі напівпровідників потребує точнішої координації.
Cour des comptes у квітневому звіті оцінила заплановані публічні програми підтримки французької мікроелектроніки у 2018-2025 роках у €8,7 млрд і наголосила, що Франції та ЄС потрібно краще узгоджувати цілі, типи чипів і майбутній попит. У звіті також зазначено, що Євросоюз поки має лише близько 7% світового виробництва чипів, хоча в межах Chips Act прагне довести частку до 20%. На думку Cour des comptes, затримки окремих проєктів і недостатній обсяг інвестицій уже ставлять цю ціль під ризик.
За матеріалами: France24, Cour des comptes, Stratégie nationale quantique
Інші Новини
Ціни в Україні вперше знизилися за місяць: дані Держстату
У червні 2026 року споживчі ціни знизилися на 0,1% порівняно із травнем, але річний показник склав 7,2%. Про це говорять...
Долар і євро подорожчали: НБУ встановив нові курси
На п'ятницю 10 липня Національний банк встановив наступні офіційні курси: - долар США – 44,5155 грн ( +0,0389 грн до...
Кабмін спростив виплати бізнесу за пошкоджене майно біля лінії фронту
В Україні спростили процедуру отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно підприємств на прифронтових територіях. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія...
Паливна криза в Росії посилилася після українських атак по НПЗ
Удари України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили масштабну паливну кризу всередині РФ. За оцінкою Financial Times, перебої вже торкнулися близько...
Швеція посилила допомогу українській енергетиці перед опалювальним сезоном
Швеція внесла додаткові 124,1 млн євро, або 1,37 млрд шведських крон, до Фонду підтримки енергетики України. Про це повідомило Міністерство...
Стягнення боргу з Газпрому ускладнилося: що заявили в Нафтогазі
Казахстанський суд скасував рішення, яке дозволяло Нафтогазу примусово стягувати борг із Газпрому на території країни. Українська компанія заявляє, що продовжить...
