Суверенітет і території чи добробут: опитування показало розбіжності між поколіннями

Read Time:2 Minute, 41 Second

Більшість українців вважає суверенітет і незалежність важливішими за добробут населення. Але коли йдеться окремо про територіальну цілісність, перевага державницької позиції вже значно менша. Київський міжнародний інститут соціології з'ясував, що українці по-різному оцінюють вибір між добробутом населення, територіальною цілісністю та суверенітетом країни.

У парі "добробут населення чи територіальна цілісність" 48% респондентів обрали територіальну цілісність. Водночас 40% вважають важливішим добробут населення. Інакше виглядає відповідь, коли добробут протиставляють суверенітету й незалежності.

У цьому випадку 59% українців вважають важливішими суверенітет і незалежність, а 29% – добробут населення. У КМІС пояснюють, що у 2026 році спеціально розділили запитання на дві пари. Соціологи виходили з того, що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж поступки в питанні суверенітету та незалежності.

Інфографіка: КМІС Опитування також показало, що 21% респондентів послідовно обирали добробут населення в обох парах – і проти територіальної цілісності, і проти суверенітету. Натомість 39% послідовно обирали державницьку позицію: для них і територіальна цілісність, і суверенітет важливіші за добробут. КМІС порівняв нові результати з попередніми замірами, але із застереженням щодо формулювання.

У жовтні 2020 року соціологи питали, що важливіше для України – незалежність і цілісність кордонів чи добробут населення. Тоді 52% обрали незалежність і цілісність кордонів, а 33% – добробут. У грудні 2023 року, вже після початку повномасштабної війни, результати майже не змінилися: 53% обрали незалежність і цілісність кордонів, 34% – добробут населення.

У КМІС зазначають, що очікували більшого зсуву після 2022 року, але за старим формулюванням він фактично не відбувся. Нові дані показують важливу різницю: українці значно твердіше підтримують суверенітет і незалежність, ніж територіальну цілісність як окрему категорію. Це може мати значення для суспільних дискусій про можливі сценарії завершення війни.

Помітні відмінності є за віком. Серед респондентів 18-29 років 62% обрали добробут, а не територіальну цілісність. Територіальну цілісність у цій віковій групі обрали 32%.

Серед людей віком 60+ ситуація протилежна: 62% обрали територіальну цілісність, а 24% – добробут. Водночас навіть серед молоді більшість ставить суверенітет і незалежність вище за добробут. У групі 18-29 років суверенітет і незалежність обрали 57%, добробут – 40%.

Є різниця і залежно від довіри до президента Володимира Зеленського. Серед тих, хто йому довіряє, 68% обрали суверенітет і незалежність, а 21% – добробут. Серед тих, хто не довіряє Зеленському, 42% обрали суверенітет і незалежність, а 45% – добробут.

За регіонами підтримка суверенітету й незалежності переважає всюди. На Заході її обрали 64%, у Центрі – 59%, на Півдні – 56%, на Сході – 53%. Водночас у питанні територіальної цілісності частка прихильників цієї позиції знижується із Заходу на Схід: з 54% до 38%.

КМІС також пов'язав ці погляди зі ставленням до різних сценаріїв припинення вогню за нинішньою лінією фронту. Серед тих, для кого добробут важливіший за суверенітет і незалежність, 49% готові прийняти припинення бойових дій без гарантій безпеки для України. Серед тих, для кого суверенітет і незалежність важливіші, такий варіант готові прийняти 24%, а 72% категорично проти.

Опитування проводилося з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю. Було опитано 1000 дорослих громадян України, які проживають на підконтрольній уряду території. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій, а також громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формальна статистична похибка, за даними КМІС, не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%. Водночас соціологи зазначають, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися певне систематичне відхилення.