У владі обговорюють можливі процесуальні дії НАБУ і САП щодо Арахамії – джерела

Read Time:1 Minute, 53 Second

У парламенті, уряді, Офісі президента та правоохоронних органах протягом останнього місяця неодноразово обговорюють можливість процесуальних дій антикорупційних органів щодо голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії. Водночас підтвердженої інформації про підготовку йому підозри наразі немає. Про це пише "Українська правда" з посиланням на численних співрозмовників у політичних та правоохоронних колах.

За словами журналістів, протягом останнього місяця у кулуарах Верховної Ради, Кабінету міністрів, Офісу президента та правоохоронних органів вони "десятки разів" чули в різних варіаціях інформацію про те, що Арахамія нібито може опинитися серед підозрюваних у справах антикорупційних органів. При цьому УП не стверджує, що НАБУ чи САП уже ухвалили рішення повідомити Арахамії про підозру або здійснити щодо нього конкретні процесуальні дії. За інформацією видання, сам керівник президентської фракції на тлі цих розмов намагається підтримувати комунікацію з людьми, близькими до антикорупційних органів, та заручитися підтримкою тих, хто міг би вплинути на ситуацію.

Як пише УП, ідеться якщо не про можливість переконати НАБУ та САП відмовитися від процесуальних дій, то принаймні про їхнє відтермінування. Аргументом нібито є ризик розбалансування Верховної Ради восени, коли уряду необхідно провести через парламент низку важливих законів. Раніше в межах розслідування так званих конвертних доплат народним депутатам антикорупційні органи проводили слідчі дії у помічника Арахамії.

Водночас публічних даних про встановлення причетності самого керівника фракції до можливих правопорушень не було. Ситуація навколо Арахамії має значення не лише через можливі правоохоронні наслідки. УП називає його фактично незамінною фігурою у нинішній парламентській конструкції завдяки здатності домовлятися про ситуативні більшості між різними депутатськими групами.

За оцінкою видання, Арахамія залишається одним із небагатьох представників президентської команди, здатних одночасно домовлятися з різними частинами "Слуги народу", мажоритарниками, депутатськими групами та колишніми представниками ОПЗЖ. Тому його можливе вибуття з парламентського процесу, на думку УП, принаймні на певний час може спричинити серйозну дезорганізацію роботи Верховної Ради. Іншої людини з аналогічними комунікаційними можливостями та впливом на різні групи депутатів у нинішній конструкції парламенту видання не бачить.

Одним із небагатьох політиків, які теоретично могли б спробувати взяти на себе стабілізацію парламентського процесу у разі проблем в Арахамії, УП називає голову Верховної Ради Руслана Стефанчука. Водночас це є оцінкою видання, а не інформацією про підготовку конкретного кадрового сценарію. УП зазначає, що Стефанчук протягом останніх років переважно дистанціювався від неформальних парламентських торгів і ситуативних політичних домовленостей, які стали основою впливу Арахамії.