У Кремлі позитивно оцінили ідею про енергетичне перемир’я на тлі нових ударів по НПЗ

Read Time:4 Minute, 4 Second

Кремль назвав можливе взаємне припинення ударів України та Росії по енергетичних об'єктах "дуже хорошою ідеєю" та підтвердив контакти зі США з цього питання. Водночас Москва досі не заявила, що погодилася на таке перемир'я або готова припинити атаки на українську енергетику. Це відбувається на тлі повідомлень Financial Times, що Владімір Путін не поспішає укладати угоду до зими.

Про позицію Кремля заявив речник російського президента Дмітрій Пєсков. За його словами, Москва бачила заяву президента США Дональда Трампа про енергетичне перемир'я і загалом позитивно оцінює таку ініціативу."Ми в цілому, безумовно, це вважаємо дуже хорошою ідеєю, хорошою ініціативою. Ми перебуваємо в контакті з американцями", – заявив Пєсков.

Водночас він не сказав, що Росія вже взяла на себе зобов'язання припинити удари по українських енергетичних об'єктах, і не назвав конкретних умов або строків можливого перемир'я. Ще кілька днів тому Кремль відкидав предметні переговориНинішня риторика Кремля помітно відрізняється від заяв, які Москва робила лише кілька днів тому.10 вересня Пєсков стверджував, що жодних предметних переговорів про енергетичне перемир'я немає. Тоді він називав українську енергетику "ахіллесовою п'ятою" та заявляв, що Київ нібито прагне не довгострокового врегулювання, а лише припинення ударів у найбільш вразливій для себе сфері.13 вересня Кремль також назвав заяви президента Володимира Зеленського про дзеркальну відповідь на російські атаки по енергетиці "ескалаційними".

А вже 14 вересня Пєсков привітав заклик Трампа до України припинити удари по російських НПЗ, але уникнув відповіді на запитання, чи припинить у такому разі Росія атаки по українській інфраструктурі. Напередодні Трамп пішов далі й заявив, що Україна та Росія нібито вже погодилися взаємно не атакувати енергетичні об'єкти. Однак Financial Times з'ясувала, що остаточної домовленості немає, а заява американського президента застала українських посадовців зненацька.

FT: Путін може тягнути з угодою до зимиЗа даними Financial Times, контакти щодо можливого енергетичного перемир'я справді відновилися, однак Москва поки не демонструє готовності швидко домовлятися. Співрозмовники видання, знайомі з позицією Кремля, стверджують, що Путін може бути не зацікавлений у припиненні ударів до настання зими. У Москві, за їхніми словами, розраховують використати атаки на українську енергетичну систему як додатковий важіль тиску на Київ у холодний період.

Таким чином, сьогоднішня заява Пєскова свідчить передусім про зміну публічної риторики Кремля, але поки не спростовує інформацію FT про відсутність реальної домовленості. Україна зі свого боку заявляє, що готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови реального та гарантованого припинення російських атак на українську енергетику та іншу критичну інфраструктуру. Кремль визнав вигоду перемир'я для російських НПЗОкремо Пєсков фактично визнав, що припинення українських ударів дозволило б російським НПЗ безпечніше працювати та збільшити виробництво нафтопродуктів.

За його словами, за такого сценарію Росія змогла б повністю наситити власний паливний ринок. Водночас він заявив, що Москва й без перемир'я працює над захистом нафтопереробних заводів та інших енергетичних об'єктів. Заява пролунала буквально після нової української атаки на російську нафтопереробку.

В ніч проти 15 вересня Сили оборони уразили Сизранський НПЗ "Роснефти" у Самарській області. Генштаб ЗСУ повідомив про влучання в установку первинної переробки нафти АВТ-6 та резервуарний парк, після чого на підприємстві виникла пожежа. Сизранський завод має потужність близько 8,9 млн тонн нафти на рік і виробляє, зокрема, бензин, дизельне та авіаційне пальне.

Москва не погодилася з Трампом щодо причин дефіциту дизеляВодночас Кремль заперечив твердження Трампа, що основною причиною проблем із дизельним пальним на світовому ринку стала саме російсько-українська війна та удари України по російських НПЗ. Пєсков стверджує, що навіть повноцінна робота російських НПЗ не розв'яже проблему світового ринку, оскільки головною перешкодою Москва вважає обмеження на експорт російських нафтопродуктів. За його версією, для збільшення російських поставок необхідні безпечне морське транспортування нафтопродуктів та скасування західних санкцій.

Ця оцінка частково суперечить не лише заяві Трампа, а й розрахункам KSE Institute щодо причин нинішнього дефіциту. За оцінкою інституту, яку наводить FT, із березня по серпень постачання дизеля та газойлю з країн Перської затоки скоротилися приблизно на 152 млн барелів, тоді як російський експорт – приблизно на 68 млн барелів. Тобто втрати поставок із Перської затоки були більш ніж удвічі більшими.

Водночас українські удари справді суттєво вдарили по російському паливному сектору. За даними KSE Institute, у липні морський експорт російських нафтопродуктів упав на 31,6% за місяць – до 1,36 млн барелів на добу, найнижчого рівня за весь період спостережень. На тлі проблем із внутрішнім ринком Росія також обмежила експорт дизельного пального.

Пєсков заявив, що після достатнього насичення внутрішнього ринку Москва хотіла б знову збільшити поставки на зовнішні ринки. Таким чином, публічна позиція Кремля щодо енергетичного перемир'я за кілька днів стала значно м'якшою: від заяв про відсутність предметних переговорів Москва перейшла до підтримки американської ініціативи та підтвердження контактів із США. Однак головне питання залишається без відповіді – чи готова Росія реально припинити удари по українській енергетиці і надати гарантії виконання такої домовленості.

За матеріалами: Financial Times, KSE Institute, Генеральний штаб ЗСУ