Росія використовує своїх виробників добрив для закупівлі ключових компонентів для боєприпасів та артилерійських снарядів в обхід санкцій. Про це йдеться у доповіді Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), яку представила старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська. Згідно з дослідженням, через нібито цивільні компанії Уралхим, ЕвроХим, Акрон, ФосАгро Росія закуповує азотну і азотно-сірчану кислоти, які є ключовими компонентами для вибухівки. Ці хімікати далі постачаються підприємствам, повʼязаним із виробництвом боєприпасів і артилерійських снарядів. Авторка дослідження констатувала, що санкційний режим має структурну прогалину, де аграрний сектор фактично підтримує військовий, адже добривні гіганти залишаються переважно поза жорсткими санкціями через аргумент продовольчої безпеки. Такий підхід, на її думку, дозволяє Росії підтримувати масове виробництво боєприпасів попри санкції. Вона також вказала, що добрива є дражливою і складною політичною темою, а їхнє виробництво повʼязаним із державним суверенітетом і геополітичним впливом. “Це прекрасно демонструє Росія з її політикою вепонізації агропродукції”, – наголосила дослідниця. Представник управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України Богдан Чумак, у свою чергу, виступив за збільшення мит на російські і білоруські добрива та пошук альтернатив. Хоча він визнає, що країни стикаються з низкою проблем, адже Росія і Білорусь контролюють 40% ринку. Експерт з економіки Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський нагадав, що Росія використовує цінову приманку, пропонуючи свої добрива. “Вартість газу, яку вони передають на підприємства з виробництва азотних добрив, у сім разів нижча за ціни в ЄС. Країни приймають рішення купувати російські добрива не через відсутність альтернатив, а через те, що ці добрива набагато дешевші. Росія відверто демпінгує”, – пояснив він. Вишнівська наголосила, що через подвійне призначення російських добрив санкції не враховують хімікати для вибухівки, тому потрібно встановити цільовий контроль за такими компонентами, як азотна кислота і селітра, а не лише готові товари. Як повідомлялося, у червні 2025 року Рада міністрів Європейського Союзу з питань юстиції та внутрішніх справ запровадила нові тарифи на імпорт до ЄС сільськогосподарської продукції та добрив, що вироблені в Росії й Білорусі.
Інші Новини
У “Новій пошті” розповіли, як отримати компенсацію за знищену посилку
"Нова пошта" компенсує вартість відправленої посилки в разі, якщо її було знищено внаслідок російського удару. Для цього необхідно подати відповідне...
Україна завершила опалювальний сезон: скільки ресурсів на нього витратили
Україна успішно завершила опалювальний сезон, попри численні спроби росії зруйнувати енергосистему країни. Про це говорить заява міністра енергетики Дениса Шмигаля....
“Нова пошта” підвищує тарифи: скільки доведеться платити за посилки
Оператор поштового зв’язку, компанія "Нова пошта" підвищує тарифи на доставку посилок з 13 квітня. У компанії зазначили, що це рішення...
У Трампа прогнозують, що ціни на нафту скоро підуть вниз
Як передає Financial Times, радник Білого дому з економічних питань Кевін Гассетт заявив, що зростання цін на нафту є "тимчасовим...
Чи будуть відключати електропостачання 4 квітня: що кажуть в “Укренерго”
Як передає "Укренерго", у суботу, 4 квітня, застосування заходів обмеження споживання електроенергії не планується. Енергетики закликають обмежити користування потужними електроприладами...
РФ у березні втратила половину доходів від нафти – але війна в Ірані все змінила
Як передає Bloomberg, податкові надходження Росії від нафти в березні впали майже вдвічі порівняно з минулим роком, але війна на...
