Росія використовує своїх виробників добрив для закупівлі ключових компонентів для боєприпасів та артилерійських снарядів в обхід санкцій. Про це йдеться у доповіді Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), яку представила старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська. Згідно з дослідженням, через нібито цивільні компанії Уралхим, ЕвроХим, Акрон, ФосАгро Росія закуповує азотну і азотно-сірчану кислоти, які є ключовими компонентами для вибухівки. Ці хімікати далі постачаються підприємствам, повʼязаним із виробництвом боєприпасів і артилерійських снарядів. Авторка дослідження констатувала, що санкційний режим має структурну прогалину, де аграрний сектор фактично підтримує військовий, адже добривні гіганти залишаються переважно поза жорсткими санкціями через аргумент продовольчої безпеки. Такий підхід, на її думку, дозволяє Росії підтримувати масове виробництво боєприпасів попри санкції. Вона також вказала, що добрива є дражливою і складною політичною темою, а їхнє виробництво повʼязаним із державним суверенітетом і геополітичним впливом. “Це прекрасно демонструє Росія з її політикою вепонізації агропродукції”, – наголосила дослідниця. Представник управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України Богдан Чумак, у свою чергу, виступив за збільшення мит на російські і білоруські добрива та пошук альтернатив. Хоча він визнає, що країни стикаються з низкою проблем, адже Росія і Білорусь контролюють 40% ринку. Експерт з економіки Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський нагадав, що Росія використовує цінову приманку, пропонуючи свої добрива. “Вартість газу, яку вони передають на підприємства з виробництва азотних добрив, у сім разів нижча за ціни в ЄС. Країни приймають рішення купувати російські добрива не через відсутність альтернатив, а через те, що ці добрива набагато дешевші. Росія відверто демпінгує”, – пояснив він. Вишнівська наголосила, що через подвійне призначення російських добрив санкції не враховують хімікати для вибухівки, тому потрібно встановити цільовий контроль за такими компонентами, як азотна кислота і селітра, а не лише готові товари. Як повідомлялося, у червні 2025 року Рада міністрів Європейського Союзу з питань юстиції та внутрішніх справ запровадила нові тарифи на імпорт до ЄС сільськогосподарської продукції та добрив, що вироблені в Росії й Білорусі.
Інші Новини
Війна в Ірані посилює дефіцит промислових металів: наслідки для світової економіки
Конфлікт навколо Ірану посилює дефіцит на ринку промислових металів. Мідь уже близька до історичних максимумів, а алюміній піднявся до найвищого...
Російська економіка демонструє структурне виснаження: три головні ознаки
Російська економіка дедалі гірше витримує фінансування затяжної війни: держрезерви скорочуються, бюджетний дефіцит зростає швидше за план, а залежність від Китаю...
Росія готується до зростання дефіциту бюджету: що ухвалили в Держдумі
Російський уряд зможе оперативніше збільшувати витрати та внутрішні запозичення без повноцінної процедури зміни закону про бюджет. Рішення ухвалили на тлі...
MBDA та “Українська бронетехніка” об’єднаються для розробки зброї
Європейський виробник ракетних систем MBDA та українська оборонна компанія «Українська бронетехніка» підписали меморандум про взаєморозуміння. Сторони хочуть розвивати співпрацю у...
Водіям готують нові штрафи за швидкість і повторні порушення
Уряд і МВС допрацьовують пропозиції щодо безпеки на дорогах. Нові заходи хочуть спрямувати передусім проти системних порушників, а також урегулювати...
“Укрпошта” змінює видачу посилок: скільки поштоматів встановлять
Компанія планує встановити 600 внутрішніх поштоматів замість раніше запланованих 400. Новий формат уже дозволив клієнтам отримати понад 24 000 посилок...
