Журналісти "Схем" заявили, що Росія виділяла кошти на просування так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка, який формально давав російській мові статус регіональної, а фактично розширював її використання замість української в низці сфер. Як ідеться в розслідуванні проєкту "Схеми" Радіо Свобода, фінансування надходило через російський державний "Правфонд" як до ухвалення закону у 2012 році, так і після того, як він набув чинності. Гроші спрямовували на публічні заходи, медійні кампанії, друк матеріалів для української аудиторії та міжнародних інституцій, а також на документи, які мали посилити політичний тиск на українську владу.
За даними "Схем", ще у лютому 2012 року тодішній народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко попросив у "Правфонду" 1,9 мільйона рублів на написання, друк і поширення альтернативного звіту про нібито невиконання Україною Європейської хартії регіональних мов. У підсумку фонд погодив 1,2 мільйона рублів. Цей документ, зокрема, мав бути використаний для роботи з Радою Європи, а в листуванні депутата з керівництвом фонду прямо згадувалася мета створити політичний тиск на українську владу.
Журналісти також стверджують, що Москва не лише фінансувала кампанію, а й давала вказівки щодо змісту такого "громадського звіту". У листуванні фігурує тодішній керівник "Правфонду" Ігор Панєвкін, а також згадується можливе залучення МЗС РФ до перекладу документа англійською мовою. Після ухвалення закону, у 2013 році, "Правфонд", за даними розслідування, виділив Колесніченку ще понад два мільйони рублів на брошуру для "російських співвітчизників" в Україні.
У ній пояснювали, як використовувати норми закону для розширення застосування російської мови в діловодстві, судах, освіті та сфері послуг. Поширювати матеріали планували серед українських держорганів, міжнародних організацій і громадськості. У розслідуванні зазначається, що до підготовки матеріалів були дотичні й інші фігуранти.
Співавтором звіту був помічник Колесніченка Руслан Бортнік, а вступне слово до нього написав Сергій Ківалов. Авторами брошури про застосування мовного закону були, зокрема, Михайло Товт і Степан Черничко. Частина співрозмовників журналістів заявила, що не знала про російське фінансування або не пам'ятає деталей співпраці.
Закон Ківалова-Колесніченка у 2012 році спричинив бійки в парламенті та масові протести, але попри це набув чинності. Він дозволяв надавати мовам статус регіональних, якщо ними розмовляють понад 10% населення певної території. У результаті російська отримала такий статус у 13 із 27 адміністративних одиниць України.
У 2018 році Конституційний суд визнав цей закон неконституційним. Розслідування "Схем" додає новий вимір до історії цього документа: йдеться не лише про внутрішню політичну боротьбу часів Януковича, а й про цілеспрямовану підтримку з боку російської держави рішень, які мали послабити позиції української мови та посилити вплив Москви на гуманітарну політику України.
Інші Новини
“Щоб не їздили вулицею Бандери”: Вінниця не отримає вживані автобуси з Польщі
Вінниця відкликала свій запит про допомогу автобусами до польського міста-побратима Кельце на тлі запеклої дискусії та кампанії з дезінформації, що...
Корупція в медицині: у Раді пропонують посилити покарання
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15298, який пропонує посилити кримінальну відповідальність за незаконне стягнення плати за медичні послуги, гарантовані державою....
Зеленського чекають у Гданську на тлі суперечки між Києвом та Варшавою
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск дав зрозуміти, що очікує участі президента Володимира Зеленського у Міжнародній конференції з відновлення України, яка відбудеться...
Рада Європи оцінила новий Цивільний кодекс: що потрібно доопрацювати
Рада Європи загалом позитивно оцінила проєкт нового Цивільного кодексу України №15150, але рекомендувала доопрацювати окремі положення, пов’язані зі свободою слова,...
Зеленський: росіяни відчують цю війну так, як відчуваємо її ми
Росіяни відчуватимуть війну в Україні так само, як її зараз відчувають всі українці. Про це президент Володимир Зеленський заявив на...
Німеччина виділить ще 300 млн євро на чеську ініціативу: що закуплять
Німеччина виділить ще 300 млн євро на чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Про новий внесок оголосив міністр...
