Кількість країн, які фінансують чеську ініціативу по закупівлі боєприпасів для України, скоротилася приблизно вдвічі. За словами президента Чехії Петра Павела, зараз гроші в проект направляють близько дев'яти держав, тоді як торік таких учасників було до 18. Про це Павел розповів в інтерв'ю Financial Times.
Скорочення кількості учасників відбулося після повернення Андрея Бабіша на пост прем'єр-міністра Чехії в грудні минулого року. Чеська ініціатива залишається одним із ключових каналів постачання великокаліберних боєприпасів Україні. За словами Павела, вона забезпечувала до 50% всіх великокаліберних снарядів, які отримували українські сили, тому швидко замінити цей механізм чимось іншим буде складно.
З 2024 року Прага через цей формат організувала постачання Україні понад 4 млн великокаліберних артилерійських снарядів. Ініціатива була запущена при попередньому проєвропейському уряді та активно підтримувалася самим Павелом. Після приходу Бабіша проект не зупинили, але його робота уповільнилася.
Один із західних військових чиновників заявив Financial Times, що Німеччина та частина країн Північної Європи залишаються серед учасників ініціативи, однак деякі донори тепер сумніваються, чи варто фінансувати проект, який не отримує повноцінної політичної підтримки в країні-координаторі. Бабіш в коментарі виданню заявив, що його уряд робить пріоритетом обмежені публічні засоби для громадян Чехії, зокрема на тлі проблем з енергорахунками після конфлікту навколо Ірану. За його словами, Прага отримує гроші від інших країн і потім організовує постачання боєприпасів.
Власник і голова оборонної компанії Czechoslovak Group Михал Стрнад заявив, що частина держав більше не хоче фінансувати саме чеський механізм і закуповує боєприпаси безпосередньо у постачальників. За його словами, ініціатива «не вмерла», але працює повільніше. Для України ця тема критична через залежність фронту від артилерійських боєприпасів.
Якщо фінансування чеської ініціативи продовжуватиме скорочуватися, це може ускладнити постачання снарядів, збільшити навантаження на інші канали допомоги і посилити потребу в прямих закупках у виробників. Павел вважає, що майбутнє ініціативи має стати однією з тем саміту НАТО в Анкарі в липні. Для Києва це буде важливо не лише як питання кількості снарядів, але і як тест готовності союзників розподіляти між собою фінансове навантаження підтримки України.
За матеріалами: Financial Times
Інші Новини
Зеленський провів низку зустрічей з керівниками фракцій: що відомо
Президент Володимир Зеленський провів у вівторок низку окремих зустрічей із керівниками парламентських фракцій та груп замість однієї великої наради, як...
Умеров прибув до Берліна на переговори з союзниками: що обговорюють
Головний переговірник України Рустем Умеров прибув до Берліна для закритих консультацій з представниками Німеччини, Франції та Великої Британії. Переговори проходять...
ЦВК назвала нового депутата Верховної Ради: кого він замінить
Центральна виборча комісія визнала Дениса П'ятигорця обраним народним депутатом України. Він має отримати мандат за списком партії «Європейська солідарність» замість...
“Зеленський у бункері”: у Держдумі заявили, що РФ не буде бити по ОП та Раді
Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрєй Картаполов заявив, що Верховна Рада України та Офіс президента країни не є "центрами...
Понад сотня дронів: у Білорусі заявили про спроби України атакувати інфраструктуру
Режим Лукашенка заявляє про нібито щоденні спроби перетину українськими безпілотниками кордону Білорусі. Про це заявив держсекретар Ради безпеки Білорусі Олександр...
У Кремлі пригрозили Вірменії підвищенням цін на газ у разі виходу з ЄАЕС
У Кремлі дали зрозуміти Вірменії, що у разі її виходу з Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) їй не бачити пільгових цін...
