Латвія розкритикувала країни ЄС за блокування нових санкцій проти Росії

Read Time:3 Minute, 5 Second

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс розкритикував країни ЄС, зокрема Болгарію, які блокують ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії. Він заявив, що вето на частину обмежень означає співучасть у загибелі українських військових і цивільних. Європейська комісія представила пропозиції щодо 21-го пакета санкцій 9 червня.

Нові обмеження мають вдарити по енергетичних доходах Росії, її банківській системі, криптовалютних операціях, військово-промисловому комплексу та схемах обходу попередніх санкцій. Одним із головних пунктів є подальше обмеження доходів Москви від продажу нафти. Єврокомісія запропонувала тимчасово призупинити автоматичне підвищення граничної ціни на російську нафту, щоб подорожчання сировини через кризу на Близькому Сході не принесло Росії додаткових доходів.

Після того як країни ЄС не змогли погодити пакет, чинну цінову стелю на російську нафту у розмірі $44,10 за барель вирішили зберегти щонайменше до 23 липня. До цього часу дипломати мають зробити ще одну спробу знайти компроміс. Також Єврокомісія пропонує додати до санкційного списку ще 30 суден російського "тіньового флоту".

Зараз під обмеженнями вже перебувають 632 кораблі, які допомагають Росії експортувати нафту в обхід західних обмежень. Санкції планують поширити на судна, які заправляють і обслуговують російські танкери, а також на іноземні порти, аеропорти та нафтопереробні заводи, залучені до торгівлі російською нафтою. Окремо пропонується заборонити продаж Росії танкерів для перевезення скрапленого природного газу.

Раніше аналогічні обмеження ЄС запровадив щодо нафтових танкерів. Фінансова частина пакета передбачає заборону операцій із 31 російським банком. Під обмеження також можуть потрапити 20 банків, криптовалютних платформ і нафтових трейдерів із третіх країн, яких підозрюють у допомозі Росії обходити санкції.

ЄС уперше хоче отримати можливість повністю забороняти надання криптовалютних послуг окремим третім країнам, якщо розміщені на їхній території платформи системно допомагають російським компаніям. У торговельній сфері пропонуються нові обмеження на постачання металів, сплавів та технологій, які можуть використовуватися російською оборонною промисловістю. Заборони мають охопити обладнання для запуску і обслуговування безпілотників, а також системи радіоелектронного придушення.

Єврокомісія також запропонувала обмежити імпорт російських товарів приблизно на €60 млн, зокрема окремих металів, руд і автомобільних деталей. Уперше санкції мають суттєво зачепити рибну галузь – обговорюється повна заборона на ввезення деяких видів російської риби. Ще одним нововведенням мала стати заборона на в'їзд до Євросоюзу для громадян Росії, які служили у російських збройних силах після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Однак для ухвалення санкцій потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС, а кілька урядів висунули власні заперечення. Болгарія спочатку погрожувала заблокувати весь пакет, якщо до персонального санкційного списку включать главу Російської православної церкви патріарха Кирила та співзасновника "Лукойлу" Вагіта Алекперова. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев пояснював позицію захистом національних інтересів і можливими наслідками санкцій для болгарської економіки та енергетичного сектору.

Під час переговорів імена Кирила та Алекперова вилучили із проєкту списку. Після цього міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова заявила, що вимоги Софії були враховані й країна може підтримати пакет. Таким чином, формальне заперечення Болгарії було зняте, але компроміс із Софією спричинив критику держав, які вимагали максимально жорстких обмежень проти російського керівництва та пов'язаних із Кремлем осіб.

Інші розбіжності між країнами ЄС залишилися. Греція висловила застереження щодо обмеження перевезень російського скрапленого газу до третіх держав, а Австрія вимагала не допустити втручання у роботу одного з банків на її території. Франція та Італія виступили проти запропонованого механізму заборони на в'їзд для колишніх російських військових.

Окремі країни також не підтримали обмеження на імпорт російської риби через ризик подорожчання продуктів. Латвія наполягає, що Євросоюз повинен якнайшвидше погодити сильний пакет, посилити санкції проти російського "тіньового флоту" та повністю припинити інвестиції й економічні зв'язки з Росією. Через відсутність одностайності посли ЄС 16 липня знову не змогли остаточно затвердити 21-й пакет.

Переговори продовжаться, а частину найбільш суперечливих пропозицій можуть пом'якшити або вилучити заради погодження решти обмежень. За матеріалами: Європейська комісія, Reuters, The Guardian