Міністр оборони Естонії подав у відставку після скандалу зі снарядами для України

Read Time:2 Minute, 25 Second

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про відставку на тлі скандалу у сфері оборонних закупівель, одним із ключових епізодів якого стала угода на близько €70 млн щодо артилерійських снарядів для України. Естонія перерахувала авансові платежі компаніям без досвіду постачання таких боєприпасів, але контракт не був виконаний належним чином і суперечка дійшла до суду. Певкур заявив, що бере на себе політичну відповідальність за ситуацію в оборонному секторі, хоча не вважає себе особисто відповідальним за конкретні рішення під час укладання контрактів.

Він повідомив, що прем'єр-міністру Крістену Міхалу тепер доведеться знайти нового керівника Міністерства оборони.«Міністр не рахує шкарпетки та боєприпаси і не проводить переговори щодо контрактів», — пояснив Певкур. Водночас, за його словами, висновки Державного контролю щодо роботи Сил оборони та Державного центру оборонних інвестицій (RKIK) є достатньо серйозними, щоб поставити питання про політичну відповідальність керівника всього оборонного сектору. Скандал посилився після публікації Eesti Ekspress про закупівлю артилерійських боєприпасів для України.

У 2024 році RKIK уклав контракти з зареєстрованою в Італії компанією Datasel S. R. L., власником якої є індійська Neco Defence Munitions.

За даними естонських ЗМІ, до укладання угоди ці компанії не мали досвіду виробництва або продажу артилерійських снарядів. Перший контракт уклали у серпні 2024 року, після чого Естонія перерахувала €15 млн авансу. У жовтні було підписано ще одну угоду та виплачено €10 млн, а наприкінці року — ще два контракти.

Загальна сума авансових платежів сягнула приблизно €70 млн. Для закупівлі використовували кошти Європейського фонду миру, а боєприпаси призначалися Україні. Першу партію снарядів очікували ще у листопаді 2024 року, однак постачальник повідомив про затримки.

Попри проблеми з виконанням першої угоди, з компанією продовжили укладати контракти та здійснювати авансові платежі. Зрештою Естонія звернулася до арбітражу через невиконані зобов'язання. Нинішній керівник RKIK Ельмар Вахер заявив, що за нинішнього керівництва такий контракт не був би підписаний.

Водночас колишній глава центру Магнус-Вальдемар Саар заперечує, що рішення ухвалювалися ним одноосібно. За його словами, керівництво Міністерства оборони отримувало матеріали щодо угод, а великі рішення не приймалися без його відома. Сам Певкур визнав, що контракти йому подавали, однак сказав, що особисто їх не читав.

За його словами, завданням міністра було принципове рішення про підтримку України, тоді як вибір постачальників, переговори та підготовка контрактів належали до відповідальності RKIK. Ситуація із закупівлею снарядів стала частиною ширшого скандалу після аудиту оборонного сектору. Державний контроль Естонії виявив серйозні проблеми з управлінням контрактами, авансовими платежами, обліком отриманого майна та контролем за запасами.

Аудитори, зокрема, не змогли підтвердити коректність обліку оборонних запасів на €1,2 млрд, а Сили оборони не змогли належно пояснити коригування вартості запасів майже на €100 млн. Після оприлюднення результатів аудиту прокуратура Естонії розпочала кримінальне провадження щодо обставин, виявлених під час перевірок оборонного сектору цього та минулого років. Це розслідування стосується ширших проблем, встановлених аудиторами, і не означає висунення звинувачень особисто Певкуру.

Ханно Певкур очолював Міністерство оборони Естонії з 2022 року. Він наголосив, що його відставка є саме політичною відповідальністю за діяльність підпорядкованої йому сфери. За матеріалами: ERR, ERR, Eesti Ekspress