Польща вперше оцінила економічні втрати від російської війни проти України

Read Time:1 Minute, 38 Second

Головне статистичне управління Польщі (GUS) уперше оцінило масштаб втрат польської економіки, пов'язаних із повномасштабною агресією Росії проти України. За 2022-2025 роки втрачена вартість ВВП оцінюється у 490,1 млрд злотих – близько 3,5% сукупного ВВП країни за цей період. Попередні результати експериментального дослідження представив голова GUS Марек Церпял-Волан під час Економічного форуму в Карпачі.

Йдеться не лише про гроші, які Польща безпосередньо витратила на підтримку України та українців, а про ширшу оцінку економічних наслідків російського вторгнення. Найбільших втрат, за оцінкою статистичного відомства, зазнали польські домогосподарства – 292,1 млрд злотих. Втрати сектору підприємств становили 126 млрд злотих, а державного та місцевого секторів – ще 72 млрд злотих.

У GUS пояснили, що при розрахунках враховували ситуацію на ринку праці, зміни в економіці та демографії, масштаби допомоги Україні й українським біженцям, а також вплив війни та міграції на фінансовий стан домогосподарств і бізнесу. Окремо оцінювали втрату купівельної спроможності населення через інфляцію та уповільнення реального зростання зарплат після початку повномасштабної війни. За даними GUS, лише втрати заощаджень домогосподарств через підвищену інфляцію становили близько 70 млрд злотих.

Водночас додаткові витрати Польщі на національну оборону у 2022-2025 роках оцінено у 154,2 млрд злотих, а видатки з Фонду допомоги – у 46,7 млрд злотих. Статистики також побудували сценарій, якою могла б бути польська економіка без російської агресії. За цією оцінкою, економічний шок призвів до скорочення валової доданої вартості на 426,5 млрд злотих порівняно зі сценарієм без повномасштабної війни.

Однією з найбільш постраждалих галузей стало будівництво. Втрату валової доданої вартості в секторі GUS оцінив у 120,9 млрд злотих. Серед причин називають відтік частини працівників після початку війни та різке подорожчання будівельних матеріалів, зокрема сталі, цементу, скла, асфальту й кольорових металів.

У GUS наголошують, що йдеться про економічну оцінку наслідків війни для третьої країни, а не про суму прямих витрат Польщі на Україну. Дослідження має показати можливий підхід до підрахунку втрат держав, які самі не зазнали вторгнення, але несуть економічні наслідки російської агресії. За матеріалами: Rzeczpospolita, Money.pl, Puls Biznesu